Биография и книги автора Воронина Леся

 
Учитывать фильтр по выбранному автору
...
 
Авторизация



или

Поиск по автору
ФИО или ник содержит:
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О
П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
Все авторы
Поиск по серии
Название серии содержит:
Поиск по жанру

Последние комментарии
Ylyhka
ШАЙЛА БЛЭК "ПОРОЧНЫЕ СВЯЗИ(УЗЫ)"
Интересная книга...но мне местами не понравилось...а так класс
Амана
Резюме (СИ)
класс, понравилось
Амана
Память сердца (СИ)
как грустно(((
Амана
Семь минут на небесах (СИ)
Понравилось, с юмором и мило))
Маркетолог
За любовь, которой больше нет (СИ)
Книга засасывает водоворот чувств и эмоций. Очень, очень эмоциональный сюжет .Обрадовало то ,что сюжет закончился ХЭ Книга оставила след в памяти.   
valyavik
На пути к счастью
Не плохая книга.В конце немного затянуто,а сама концовка не развернута.Один раз почитать можно,ожидала большего.
Амана
Простые движения (СИ)
замечательно, замечательная пара, замечательная история.
 
 
Воронина Леся
Воронина Леся ID: 82355

Поделись
с друзьями!

 
Об авторе

«Прибулець з Країни нямликів», «Хлюсь та інші», «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9», «Таємниця Пурпурової планети» та інші — книжки дитячої письменниці сучасності Лесі Ворониної відрізняються своєю універсальністю, їх можна читати у будь-якому віці й щоразу відкривати для себе щось нове. Вони не пласкі й одновимірні, а, сказати б, «багатоступеневі», як ракета, що злітає вище й вище. Але для цього обов’язково потрібна співпраця письменника й читача, їхня співтворчість.
Народилась Леся Воронина (справжнє ім’я — Олена Анастасівна Вороніна) 21 березня 1955 року в м. Києві. Росла допитливою й кмітливою дитиною. Дуже рано почала складати різні фантастично-гумористично-таємничі історії, а також лякачки, які виконувала під час тихої години у садочку, а згодом під час перебування в літніх піонерських таборах. Людина, яка вміє розповідати захопливі історії, як відомо, цінується у будь-якому колективі.
Отож, усвідомивши, що володіє талантом оповідача, вступила на філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Паралельно з навчанням працювала на різних роботах, які змінювала щороку. Попрацювала кур’єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогові та на багатьох інших роботах. Багато часу приділяла для прочитання Кастанеди, Ауро Біндо Кгхоша та іншої ізотеричної літератури, що в буремні 70-80 рр. практикувалося у середовищі інтеліґенції.
Але найголовнішим були мандри автостопом — до Карпат, у Крим, а також потягом до Польщі. Знайомство з польською культурою, театром, літературою, графікою вразило. Брала інтерв’ю у Станіслава Лема у нього вдома у Кракові, спілкувалася з Тадеушем Ружевичем, дивилася його вистави у вроцлавському Новому театрі. Читала багато самвидавівських книжок і сама почала писати.
Перші казки написала для сина Євгена, щоб якось укоськати неспокійну дитину. Подала до видавництва «Веселка», звідки прийшла рецензія, де письменницю звинувачували у тому, що неї «звірі кращі за людей». Це дало їй привід замислитися над власними прихованими комплексами…
З 1987 до 1991 року працювала в журналі «Україна», коли в 1991 р. з’явився «Соняшник» — дитячий альтернативний (незаідеологізований) журнал, з радістю прийняла запрошення працювати в ньому літературним редактором. Через рік таємним голосуванням Лесю Воронину обрали головним редактором. Працювати було дуже цікаво й весело. Редакція була творчою лабораторією, куди приходили молоді геніальні художники й письменники. Часто, коли не було цікавих матеріалів, писала сама в усіх жанрах, тобто довелося стати універсалом.
Жовтень 1994 р.–березень 1995 р. на запрошення Міністерства освіти провінції Альберта (Канада) та Канадського Інституту Українських студій їде до Едмонтону, де бере участь у підготовці освітнього проекту «Нова» для двомовних, україно-англійських шкіл провінції Альберта.
Письменниця є членом Спілки письменників України та Асоціації Українських письменників.
Літературні псевдоніми: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна.
Перекладає з польської мови (твори Станіслава Лема, Славоміра Мрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та ін.).
З 1997 року паралельно з роботою у журналі «Соняшник» працює коментатором у Національній радіокомпанії України. Автор і ведуча культурологічних програм «Українська культура сьогодні і завжди», «Мандрівець», «Відлуння тисячоліть». Основна тема передач — сучасний стан української мови та культури. У бесідах з визначними представниками літератури, мистецтва, науки автор намагається розкрити причини духовного занепаду, асиміляції, низької національної свідомості багатьох наших співвітчизників і, водночас, знайомить слухачів з людьми високого духу, тими хто творить майбутнє України.Лауреат:
2004 р. - Всеукраїнської акції «Книжка року» (книжка «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру»);
2005 р. - Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова» (книжка «Таємниця Пурпурової планети»);
2006 р. - Міжнародного літературного конкурсу «Дитячий Портал» (книжка «Таємне товариство боягузів або засіб від переляку № 9»);
2008 р. - конкурсу «Книжка року Бі-бі-сі» (книжка «Нямлик і балакуча квіточка»).
У 2009 р. Леся Воронина стала володарем першої премії VІ Московського міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» у номінації «Книга для дітей та юнацтва» за книжку «Сни Ганса-Християна» і гран-прі Національного конкурсу «Краща книга України-2009» за книжку «Сни Ганса Християна». Цього ж року письменниця посіла ІІ місце на конкурсі «Книжковий дивосвіт України» за книжку «Сни Ганса Християна».
У 2010 р. — дипломант Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п’єс «Коронація слова» 2010 року (книжка «У пошуках Оґопоґо»).
На початку 2011 року очолила щойно створене дитяче видавництво «Прудкий равлик».

Книги автора Воронина Леся
Комментарии и оценки к книгам автора
Аноним

Ну норм

Объявления
Где купить книги автора?


Нравится автор? Поделись с друзьями!

                


 

 

2011 - 2015

Яндекс
цитирования Рейтинг@Mail.ru