Spanienkreuz (Іспанський хрест)
Анджей Сапковський
Переклад з польської -- полігНОТ
- - - - - - - -
https://www.facebook.com/pg/PoligNOT
Заходьте на мою сторінку на Facebook
Генерал-майор Вольфрам барон фон Ріхтгофен поклав рукавички в кашкет, а кашкет вручив покоївці, білявці з косичками. Кинув оком у дзеркало, у відображенні побачив, як дівчина витріщилася на нього. Він бачив яке враження справляє на неї його постава, сталево-блакитний мундир Люфтваффе, нагороди, Залізний хрест першого ступеня на шиї. Бачив, як дівчина зашарілася, кліпає віями та пускає бісиків очима. Берлін, подумав невдоволено. Місто розпусти. Геть забули про сором.
-- Заходьте.
Кімната була темною, не тільки через важкі штори на вікнах, темними були також меблі, що виділяли запах дерева і пилу, темні шпалери. Темні, невиразні, тривожні портрети на стінах.
-- Мадам фон Тротта?
-- Сюди.
Клацнув вимикач, слаба лампочка, вкритого картонним абажуром світильника, запалала яскравою, мутною сферою, кидаючи на стелю і стіни фантасмагоричні тіні. Опудало птаха на столі ожило, видавалося, що воно схиляє голову і дивиться скляним оком. Запалав кришталь дивної форми, заблисли латунні деталі приладу, що нагадував мікроскоп, засяяла позолота на спинках книжок. За столом сиділа жінка. Одягнена в чорне, чорна вуаль на обличчі. Звичайно, подумав Ріхтгофен, адже в неї жалоба.
-- Дозвольте…
-- Підійдіть, будь ласка, ближче.
Коли він підійшов, жінка підняла вуаль. І спрямувала на нього свої очі. Ні, не очі. Очні яблука. Кришталики без райдужної оболонки, дві кульки, білі немов білок вареного яйця. Йому причувся смішок.
-- Генерал-майор Вольфрам фрайгерр фон Ріхтгофен. Родич Манфреда фон Ріхтгофена, повітряного аса, уславленого Червоного Барона. Я не очікувала такої честі.
-- Мені випав, -- барон суворо випрямився, -- почесний, але прикрий обов’язок. Звичайно, шановна мадам знає про що йдеться.
-- Звичайно, що знаю.
-- В квітні 1937 року, в Іспанії, я був командиром брата шановної мадам, лейтенанта Бертрама фон Есторффа, льотчика-винищувача.
-- І це я знаю.
-- Адольф Гітлер, -- генерал став струнко, -- наш великий Фюрер і головнокомандувач Вермахту, вирішив відзначити німецьких солдатів, які воювали у війні за визволення Іспанії. Він вирішив виразити шану і подяку за заслуги німецьких добровольців, які брали участь у поваленні більшовизму в Іспанії. Так, як німецькі підрозділи воювали на боці Франко не зовсім офіційно, героїв можна вшанувати тільки зараз, після війни. Наказом Фюрера засновано нову відзнаку: Spanienkreuz, Іспанський Хрест, який від квітня цього року, з гордістю носять ветерани легіону “Кондор”.
-- Фюрер, -- фон Ріхтгофен відкрив портфель, -- подбав, щоб цієї честі було удостоєно також тих німецьких солдатів, які заплатили найвищу ціну в боротьбі з більшовизмом. Вождь наказав нагородити бійців легіону, що полягли, особливою відзнакою – Хрестом Слави легіону “Кондор”. Його вручають членам родин загиблих. Ви єдина жива родичка лейтенанта фон Есторффа. У ваші руки…
Генерал клацнув каблуками, нагнувся і вручив жінці диплом і хрест. Бачив, як вона водить по ньому пальцями.
Відкашлявся.
-- З огляду на вашу неміч, шановна мадам, -- він схилився, -- дозвольте мені описати його. Тевтонський хрест, зроблений з бронзи та оздоблений свастикою і орлами Люфтваффе. Траурна стрічка має по боках паски кольору іспанського прапора…
-- Я бачу, -- перервала жінка, піднявши на генерала незрячі очі. – Навіть попри мою, як ви, бароне, зволили виразитися, неміч. Просто, я бачу по-іншому. За допомогою інших почуттів. Але від цього я бачу не гірше. А інколи навіть краще. На світі більше тайн, ніж вашій вченості хоч би приснилось. Гер барон не може цього не знати.
Фон Ріхтгофен похитав головою і зневажливо скривив губи. Він пригадав прикриту кущем бузини табличку біля воріт вілли, на якій крім імені та фамілії, було написано вузлуватим готичним шрифтом -- Hellseherin, Wahrsagerin, Stemeleserin чи щось в цьому стилі. Берлін, подумав невдоволено. Місто кокаїністів, шльондр, підерасів і шарлатанів.
-- Бачу, -- жінка підвела незрячі очі – що на правій, верхній кишені мундиру у вас схожий до описаного хрест, але з мечами та діамантами. За що мечі та діаманти? Невже за Герніку? За вбитих жінок і дітей?
Генерал мовчав певну мить. Потім зміряв її поглядом, повним зневаги.
-- Шановна мадам, -- процідив, -- ви, мабуть, розраховували шокувати мене. Змушений вас розчарувати. Я вже не раз зустрічався з більшовицькою пропагандою, знайомий з брехнею, яку розповсюджує “Die Rote Front” та інша червона макулатура. Мене тільки дивує, що зрадницькою пропагандою займається Доротея Дейзі фон Тротта, вдова генерал-лейтенанта Густава Вільгельма фон Тротта.