Енліль розсміявся:
— Трясця, а не вдалося покінчити одним ударом!
Суперник не огризнувся, бо саме розтирав доріжку крові, що збігла з його розсіченої губи.
Тишу знову прорізало приглушене клацання. Обидві руки Закса спалахнули, і він кинувся, як завше, прямолінійно у бік кандидата в Тріаду.
Енліль раз по раз вправно уникав суперникових випадів і тихо щось примовляв. Рен не могла розчути що, проте Нортон паленів щоразу сильніше. Врешті він втратив рівновагу, а один із ланцюгів довершив справу — і рудий загримів на підлогу. Вогонь згас. Суперник не став очікувати, доки вогневик прийде до тями, і нашпичив довкола нього кам’яні шпилі, мов частокіл.
— Думаєш, це мене стримає? — Закс сперся на лікоть і сіпнув браслет на зап’ясті.
— Якби я так думав, то дуже недооцінював би тебе.
Мить — у Заковій руці зайнялося вогняне лезо. Воно розтрощило частокіл і врізалося в кам’яну стіну, що здійнялась перед Енлілем та спинила атаку вогневика. Лезо розсипалося іскрами, а тоді шугнуло в руки хлопця, мов розгарячена лава, щоб негайно повернути собі форму.
Ще удар — і стіна впала. З Енлілевої руки посипалися уламки перснів.
Закс рухався швидко й поривчасто, його суперник — теж швидко, але дуже виважено: збоку скидалося на те, що він уникає зайвих рухів.
— Хоче вловити момент… — припустив Зіґфрід, який уважно слідкував за перебігом двобою.
— Чекає, доки Закс стомиться, — не погодилася Нікта.
— Закс — і стомиться? Та він тільки розкочегарився! — втрутився Амон.
Тут Енліль перехопив Закову руку ланцюгом і спробував відсмикнути вбік. Проте він зачепив браслет — і Рен чітко як ніколи почула, що намистинки стикаються між собою. Вона знала, що не може чути цього на такій віддалі, проте звук був явним і яскравим. Глухе клацання озивалось, стираючи інші звуки.
Зак, мов обпечений, відсахнувся і гаркнув:
— Геть, негайно!
Та Енліль не встиг відійти: спалах накрив і його, й Нортона. Коли світло згасло, між пальцями вогняного бога, на яких тліли шкіряні рукавиці, пробігали іскорки струму. А кандидат у Тріаду лежав біля його ніг. Із кутика Заксових губ стікала свіжа цівка крові. І губи його тремтіли.
Дуель Енліля і Нортона завершилася перемогою останнього, хоча багато студентів вважали це несправедливим: очікували, що вогневик атакуватиме вогнем, а не оглушуватиме непояснимою сумішшю енергій, які навіть не належали до його профільних умінь. Нортон огризався, що це реакція його сил на металеві сплави в Енлілевих ланцюгах.
Смерть Сета Морта офіційно списали на аномалії. Рен не вірила в це ні миті. Директорка сказала, що поняття не має, що з ним сталося насправді. Рен не вірила в це теж: вона що далі, то більше переконувалася, що справжнього Сета забрали троє незнайомців. Трійця, яка мала щось дотичне до іншої сили. До сили, яку впізнала Нікта після дуелі Сета й Зіґа.
Наступного дня після дуелі Одін вигнав Закса із заняття, бо той читав під партою чергову книгу про навігацію Намистом, виконуючи практичне завдання абияк. А по обіді Ньєрд скликав збори групи й оголосив неочікувану новину: директорка зарахувала Нортона до кандидатів у Тріаду.
— ? — Зіґфрід здивовано опустив окуляри на кінчик носа, і кутики його тонких вуст сіпнулись угору.
Зак вдоволено всміхнувся, наче знав новину наперед.
— Ой не можу, пане кандидате! — першою розсміялась Нікта. — І як вас тепер величати? І взагалі — коли ти встиг? Одін ще вранці погрожував вигнати тебе з лекцій на наступне півріччя!
Хлопець пробіг пальцями крізь вогняні пасма й осміхнувся:
— Слухайте, якщо вас так дивує моя крутість, то тримайте цю думку при собі. А взагалі — мали б уже звикнути!
— І тепер ти покинеш нас, щойно Ама вирішить, що час випуску для кандидатів настав, і тоді світ, створений тобою, буде якомога ближче до Академії, висотуючи з тебе безліч сил, щоб це місце трималося купи, — пробубнів Зіґфрід. — Вітаю, ти нарвався.
— І зауважте: я достатньо крутий, щоб нарватися на це!
— Згодна, — прошепотіла Рен, обіймаючи Закса з-за спини. — Ти — найкращий.
Вона вперлася чолом у його плече і застигла з бажанням не ворушитись і не відпускати цього моменту, та хлопець, незвичний до проявів уваги на людях, акуратно виборсався і шепнув:
— Рендалл, до тебе прийшли.
І справді — до гурту наближалася Бентен, яка із захватом перевела погляд із Рен на Закса.
— Вітаю з великим досягненням! — прошепотіла вона до нового кандидата в Тріаду і, як звично, вклонилася, а тоді відкликала Рен убік від гурту.