— Тобто важко в навчанні, легко… — він намагався пригадати, де ж легко, але, як на гріх, його заклинило.
— Ну і в чому ж легко? — терпляче запитала вчителька.
— У роботі,— завершив Вася і з реакції класу зрозумів, що знову попав пальцем у небо. — Тобто в ділі.
Він намагався згадати закінчення приказки, але потрібне слово, немов вертлявий вугор, вислизало від нього. Нарешті Кіра Миколаївна підказала: — В бою. А від кого прийшло це прислів'я?
— Від Крилова, — бовкнув Вася і зараз же згадав, з чиїх вуст уперше пролунали ці слова, але його випередила вчителька.
— Правильно. Від Суворова. Сідай, Єрмолаєв. П'ятірка.
— За що п'ятірка? — обурився Ливнєв.
— Він згадав гарне прислів'я, — сказала літераторка і додала: — Мені краще знати, хто якої оцінки заслуговує.
На уроці біології Васю, як на те, викликали до дошки. Напередодні через мамин приїзд він не брав підручника в руки, лише на перерві вдалося нашвидку переглянути параграф. За метушнею він мало що запам'ятав, але здаватися не збирався.
— Лишайники ростуть в екологічно чистих місцях, — упевнено почав Вася.
Ольга Вікторівна схвально кивнула.
— Вони не ростуть у місті, тому що тут багато вихлопних газів, і повітря нечисте. А вранці буває навіть смог…
— Досить про місто, давай далі,— поквапила його, вчителька.
— І поблизу заводів вони теж не ростуть. Там середовище забруднене. І повітря нечисте. І…
— Ми вже зрозуміли, де вони не ростуть. Що далі? — нетерпляче перебила його вчителька.
— Вони ростуть в екологічно чистих місцях. Наприклад, у лісі, тому що в місті вони рости не можуть. Там вихлопні гази…
— Давай конкретніше, — сказала біологічка.
— Конкретно, ми їздили на екскурсію до Ново-Єрусалимського монастиря. Там вони ростуть, — сказав Вася.
— Я маю на увазі, які бувають лишайники? — поставила навідне питання вчителька.
— Лишайники бувають трьох видів. Як наріст. На зразок кірки.
— Кіркуваті,— кивнула Ольга Вікторівна.
— Ще, які стирчать, — сказав Вася і замовк, намагаючись пригадати, як вони називаються.
— Листуваті,— підказала біологічка.
— І кошлаті,— закінчив Вася.
Клас покотився зо сміху.
— Кущисті,— знову підказала вчителька. — Молодець! П'ять.
Клас незадоволено загудів. Друга несправедливість за день збентежила шостий «А». Лише Липочка щиро раділа за друга.
На перерві Марат Найко запитав:
— Чого це тобі всі п'ятірки ставлять?
— Уявлення не маю, — чесно признався Вася.
— А його мати всіх купила. З Америки подарунків понавозила. Тож у нас Єрмолаєв тепер круглим відмінником стане, — сказав ущипливо Ливнєв.
Раніше ніхто не звернув би уваги на його слова, але коли Єрмолаєв і на математиці, переплутавши дії, отримав п'ятірку, всі впевнилися, що Макс має рацію.
— Хлопці, слово честі, це неправда. Мама навіть не приходила в школу, — намагався виправдатися Вася, але після п'ятірки з математики його слова звучали малопереконливо.
З Ливнєва бойкот зняли. Ізгоєм став Єрмолаєв.
Дорогою додому Вася скаржився Липочці:
— Нічого не розумію, вчителі неначе показилися? З якого дива раптом усі почали ставити мені п'ятірки?
— Але ж тобі потрібні відмінні оцінки, щоб не засмучувати маму, — нагадала Липочка.
— Ти хочеш сказати, що Кіра та всі решта вирішили мене порадувати? Маячня. Цьому має бути якесь логічне пояснення.
Але логічного пояснення не знаходилося. Логіка безпорадна в питаннях чаклунства.
Липочка засмутилася не менше від Васі. Вона хотіла, як краще, а бажання знову виявилося неправильним. Якби знати, що потрібно для того, щоб усі були задоволені і щасливі! У цьому світі все було дуже складне і заплутане, тому Липочка вирішила більше не втручатися.
Тим часом події набирали обертів. І запахло смаленим.
Глава 19
Грім ударив, звідки ніхто не чекав. Виклик до кабінету директора заскочив Васю зненацька. Горе-винахідник сушив голову, у чому його звинувачують цього разу. Нагінку за мітлу він уже дістав. Нових винаходів у його арсеналі не було, а в тому, що в учителів сталося загальне потьмарення розуму і вони наставили йому п'ятірок, Вася своєї провини не відчував.
Савелій Прохорович уп'явся у Васю таким важким поглядом, що скам'яніла б і Медуза Горгона.
— Ну що, Єрмолаєв, знову порушуємо? Не живеться тобі спокійно. Що скажеш на своє виправдання цього разу?