За археологічними даними С. С. Березанської та І. К. Свєшнікова, прямими нащадками населення культури шнурової кераміки в Україні були племена тшинецько-комарівської культури. Антропологічний матеріал невеликий (по п’ять чоловічих і жіночих скелетів із Житомирської області), але досить-таки характерний. Серія доліхокранна, вузьколиця (середня довжина тіла 167,7 см) і подібна до городоксько-здовбицької та стжижовської. На думку Т. С. Кондукторової, антропологічні дані підтверджують висновки археологів про генетичну спорідненість племен шнурової кераміки і тшинецько-комарівських.
Із лівобережного лісостепу ще менше відомостей. Два чоловічі черепи з басейну Сейму (з поховань сосницького варіанта тшинецької культури) європеоїдні та належать до одного і того самого антропологічного типу (один мезокранний, другий доліхокранний, але обидва з високим склепінням, з відносно широким, добре профільованим обличчям), який, на думку М. М. Герасимова, відрізняється від населення ямної, катакомбної та зрубної культур і становить собою якийсь окремий тип. Поява нового значного матеріалу з поховань цих культур не підтверджує думки М. М. Герасимова щодо виключності сейминських черепів. Їхнє широке обличчя і масивність показові також для населення степу за доби енеоліту та бронзи.
Невеличка серія черепів із поховань білогрудівської культури (с. Заломи Кіровоградської області) дає деяке уявлення про фізичний тип населення завершального етапу доби бронзи на території правобережного лісостепу. Воно характеризувалося помітною грацільністю, мезодоліхокранією, незначною шириною обличчя, вище середньої довжиною тіла. Такий комплекс ознак не є випадковим для даної території. Він притаманний тшинецькому населенню, безпосередньому попереднику білогрудівців, деяким групам катакомбної культури правобережного Дніпра, більшості трипільців.
Територія Північного Правобережжя України за доби бронзи вважається багатьма дослідниками фактично батьківщиною праслов’ян. Тому факт генетичної спорідненості фізичного типу населення стжижовської і городоксько-здовбицької культур із тшинецьким і білогрудівським може мати велике значення для встановлення безперервної лінії розвитку праслов’янського населення. Але сучасний стан джерел повинен застерігати нас поки що від категоричних тверджень.
Умовні скорочення джерел
АДУ — Археологічні дослідження на Україні
АИЧПЕ — Ассоциация по изучению четвертичного периода Европы
АП УРСР — Археологічні пам’ятки УРСР
АО — Археологические открытия
АС — Археологический съезд
БМОИП — Бюллетень Московского общества изучения природы
БДИ — Вестник древней истории
ВИАВ — Воронежский историко-археологический вестник
ЗООИД — Записки Одесского общества истории и древностей
ИГАИМК — Известия Государственной академии истории материальной культуры
КСИА — Краткие сообщения Института археологии
КСИИМК — Краткие сообщения Института истории материальной культуры
КСИЭ — Краткие сообщения Института этнографии АН СССР
МАСП — Материалы по археологии Северного Причерноморья
МДАПВ — Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині
МИА — Материалы и исследования по археологии СССР
МИАЭМ — Материалы и исследования по археологии и этнографии Молдовы
МИА ЮЗ СССР и РНР — Материалы и исследования по археологии Юго-Запада СССР и Румынской Народной Республики
МОИП — Московское общество изучения природы
НА ИА РАН — Научный архив Института археологии Российской Академии наук НМКВО — Навчально-методичний кабінет з вищої освіти
РА — Российская археология
РАМУС — Республиканская ассоциация молодых ученых и специалистов
СА — Советская археология
САИ — Свод археологических источников
СЭПИ — Свод этнографических понятий и терминов
ТКИЧП — Труды комиссии по изучению четвертичного периода
УБЖ — Український ботанічний журнал
AR — Archeologicke Rozhledy (Praha)
ESA — Eurasia septentrionalis antiqua
JIES — The journal of Indo-Europea Studies
SCIV — Studii si cercetari de istorie veche