Вараєвим непощастило. Більш успішними виявилися інші відомі чеченські викрадачі людей: Арбі Бараєв з Алханкали (Єрмоловки), Резван Читигов, Апті Абітаєв, Ідрис Межицов (Абдул-Малік), Аслан Гачаєв (Абдулла) та інші. Як і у випадкуах з іншими злочинними угрупованнями, тут теж не обійшлося без обвинувачень, ніби до викрадень людей у Чечні причетні спецслужби. Серйозні докази були щодо Арбі Бараєва.
На думку Руслана Юсупова, чеченця, що був офіцером радянської, а потім російської армії, завербованим співробітниками ФСБ у Чечні, Бараєв, безумовно, працював на російські спецслужби, які, у свою чергу, оберігали Бараєва і його людей.
Так, у середині липня 2000 року до Юсупову звернувся Магомет С. — його колишній однокласник. Магомет повідомив, що хотів би зв’язатися з ФСБ і передати інформацію про Бараєва. Саме Бараєв, як принаймні вважав Магомет, був відповідальним за захоплення в Чечні десятків заручників, у тому числі співробітників ФСБ, представника президента Росії в Чечні Валентина Власова, журналістів ГРТ і НТВ. Бараєв був також причетний до вбивства співробітників Червоного хреста, трьох громадян Великобританії і новозеландця.
Домовилися, що за 25 тисяч доларів Магомет у найближчі 20 днів виведе ФСБ на місце зустрічі Бараєва з чеченськими польовими командирами. Як зв’язатися з Юсуповим та із заступником начальника районного відділу ФСБ, Магомету пояснили.
Через п’ять днів відбулася чергова зустріч заступника начальника районного відділу ФСБ із Магометом. На цю зустріч, під гарантії ФСБ, Магомет привіз одного з найближчих Бараєву людей — Аслаханова. Останній розшукувався федералами та Інтерполом за участь у страті англійців і новозеландця, за викрадення поляків, захоплених у Дагестані, фотокореспондента Яцини і солдатських матерів, що шукали в Чечні своїх синів. По Чечні Аслаханов пересувався, за допомогою посвідчення чеченського МВС на ім’я Саралієва. Під час переговорів із ФСБ умови угоди були змінені. Магомет (сам колишній бойовик) і Аслаханов погодилися здати Бараєва без грошей, в обмін на амністію.
Незабаром Аслаханов повідомив про зустрічі Бараєва з польовими командирами Цагараевим і Ахмадовим, що мала відбутися в Грозному, на хімзаводі. За чотири години до зустрічі Юсупов одержав підтверджуючу інформацію, яку повідомили начальнику районного відділу ФСБ. Зустріч Бараєва, Цагараєва й Ахмадова відбулася в призначений час. Але ФСБ не провело операцію по затримці. Коли Юсупов почав з’ясовувати в заступника начальника відділу ФСБ, чому операцію по захопленню скасували, той відповів: «Якщо я буду лізти вище, голову знімуть і з мене і з тебе. Ми тут тільки пішаки, ми нічого не вирішуємо».
Ще через пару днів Аслаханов повідомив, що вони з Магометом змушенітікати, бо людям Бараєва все відомо. Юсупов негайно зв’язався з районним керівництвом ФСБ і домовився про зустріч. Коли Магомет і Аслаханов прибули у визначене місце в сусідній районний центр, замість співробітників ФСБ їх чекали бойовики, що розстріляли їх прямо на вулиці. У той же день на автобусній зупинці невідомі захопили дружину Юсупова і її сестру та відвезли їх у будинок республіканського ОМОНу, де повідомили міліціонерам, що «у цих гулящих мужики працюють на росіян». Жінки плакали, пояснювали, що вони заміжні. Але за них ніхто не заступився. Викрадачі відвезли їх на якесь закинуте подвір’я, побили до півсмерті й зґвалтували.
Юсупов звернувся в карний розшук Ленінського району Грозного з проханням знайти власників білої «шістки» 023 ВАЗ 21-26, на якій пересувалися викрадачі. У карному розшуку Юсупову повідомили, що люди ці в Грозному не проживають і їх ніхто не знає. Незабаром Юсупов встановив, що викрадачі (із загону Бараєва) - колишні співробітники чеченського ОМОНу, уродженці Ачхой-Мартана, і що на їхньому рахунку багато злочинів, але, оскільки вони люди Бараєва, їх не шукають.
Через тиждень до Юсупова з’явилися двоє чеченців з республіканської ФСБ і росіянин, співробітник ГРУ. Заявивши, що Аслаханова вбили через Юсупова, вони побили Юсупова на очах дружини і дітей, після чого відвезли його в сусідній район у приватний будинок. Через годину туди ж прибули двоє бойовиків Бараєва. Судячи з питань, що їх вони задавали Юсупову, зрозумілим стало, що всі присутні знали, що Юсупов працював на ФСБ. Оскільки Юсупов заперечував свою співпрацю з ФСБ, його почали бити. Били чеченці з ФСБ. Наступного дня Юсупова привезли в Грозний і викинули в руїни. Через два дні разом з родиною Юсупов залишив Грозний.