У чеченців був жарт: «На кожен квадратний метр у Чечні приходиться три з половиною БТРи, десять спецслужб і один чеченець». І ще одна: заберіть від нас агентуру ГРУ, ФСБ і МВС — і буде мир. Хто, на яку російську спецслужбу працює —вгадати важко. Ходили чутки, що на російські спецслужби працював не тільки Арбі Бараєв, але і брати Ахмадові з Урус-Мартана. За розповідями місцевих жителів брати Ахмадові й Арбі Бараєв до останнього часу проживали у своїх будинках. Під час другої чеченської війни Бараєв двічі у своєму будинку в Алханкале галасливо справляв весілля. Ахмадові й Бараєв спокійно пересувалися по республіці на власних автомобілях і не відчували ускладнень на блокпостах при перевірці документів. Рядові на блокпостах Бараєву віддавали честь. Улітку 2000 року стало відомо, що брати Ахмадові мають на руках посвідчення співробітників ФСБ. Можливо, саме за витік інформації і розсекречення агентів звільнили уповноваженого УФСБ по Урус-Мартановскому районі Юнуса Магомадова.
Бараєв був причетний до роботи ФСБ по друку в Чечні фальшивих доларів. З початком чеченської кампанії друк фальшивих доларів перенесли на чеченську територію, оскільки у випадку розголосу чи викриття друкарень відповідальність за злочин падала на чеченське керівництво. Одну з друкарень Бараєва виявили в квітні 2000 року (будинок, у якому знаходилася друкарня, належав його родичам). Через Інгушетію долари завозилися в центральні регіони Росії й обмінювалися за курсом 30—35 центів за один фальшивий долар.
Фальшивки були високої якості; виявити їх за допомогою детекторів валюти в пунктах обміну було практично неможливо — для цього необхідне спецобладнання, яке є тільки в банках. Велика частина виручених грошей пускалася на зарплати бойовикам, закупівлю зброї та боєприпасів. Фальшиві долари були в обігу і за межами Росії. Вважається, що за останні кілька років в обіг могли випустити до десяти мільярдів фальшивих доларів, тобто приблизно по 10 тисяч підроблених доларів на кожного чеченця. Припустити, що за цим стояв один Бараєв, важко. Ймовірно, що Бараєва використовували як прикриття для бізнесу з виготовлення фальшивок, організованого ФСБ.
Дипломатичні, але абсолютно однозначні натяки на співробітництво Бараєва з ФСБ під час прес-конференції 6 червня 2000 року зробив президент Інгушетії Руслан Аушев. На питання про те, хто винний у недавньому нападі на колону військ в Інгушетії, Аушев відповів:
«На колону в Інгушетії нападав загін Арбі Бараєва. До речі, я не можу одну річ зрозуміти: Арбі Бараєв дислокується в селищі Єрмоловка, ви знаєте, хто в Грозному був з вас, що це майже передмістя. Він знаходиться там, по-моєму, вп’яте одружився. Все нормально — він знаходиться там, усі знають, де він знаходиться. Треба, мені здається, якось більш енергійно діяти об’єднаному угрупованню, тим більше Бараєв нападає на колони. […] Я знаю, що Арбі Бараєв, за моїми даним, знаходиться в Єрмоловці, що… ну, ніяких немає проблем, це вирішити. Я кажу, він нещодавно в черговий раз одружився. […] И наше Керівництво Федеральної служби безпеки про це знає. Це всі знають».
Депутат Думи, відомий правозахисник Сергій Ковальов був більш відвертий:
«Візьмемо одного із найголовніших торговців людьми, Арбі Бараєва, це такий молодий мерзотник, імовірно, досить сміливий. Уже забудемо, що на Північному Кавказі абсолютно усі говорять: “арбі Бараєв? Так це ж агент КДБ!” Добре, це впевнені припущення, але їх не перевіриш. Але от вам кілька загадок. Кілька місяців тому всім було відомо, що він живе недалеко від Грозного, у селі Єрмоловка. Він там одружився в енный раз, як дозволяє іслам, і жив з молодою дружиною. Коменданта федеральних військ запитують: “чому ви не берете Бараєва?” Він з армійською наївністю відповідає: “скажуть — ми його візьмемо”. А чому не говорять?! […] Ми зустрічалися з чеченськими парламентарями. Один з них, дуже солідна і шанована людина, розповів, що його родич, нещодавно спустився з гір, прийшов в Єрмоловку. А отут почалося так зване зачищення. А в нього документи не в порядку — як бути? Йому доброзичливці говорять: “іди в будинок Бараєва, там тебе ніхто зачіпати не буде». Він пішов у будинок Бараєва, і зачищення його не торкнулося».
Очевидно, через ГРУ чи МУР був організований витік інформації в пресу, що вказує на те, що покровителями Ахмадових і Бараєва в Москві є високопосадовці. Ряд московських газет опублікували матеріали про те, що в серпні 2000 року Бараєв був у Москві й зупинявся в будинку на Кутузовському проспекті. Встановлено, що Бараєв зустрічався з високопоставленими російськими чиновниками. Як зазначалося, у числі машин, що під’їжджали до під’їзду «недоброї квартири», була машина з номером керівника адміністрації президента РФ Олександра Волошина.