Тривка внутрішня постава (в людини — передусім моральна та емоційна) і відповідна настанова до дії.
належне, належить (τὸ καθῆκον, καθήκει) I, 12; III, 1; III, 16; VI, 22; VI, 26; X, 3; XII, 17
Дія, котра, хоч і обґрунтована розумово, і згідна з природою, і навіть конечна для того, щоб не схибити, — сама собою не належить до чесноти, оскільки зумовлена принагідним станом*, а не тривким налаштуванням*.
напружне, напружуватися: див. потуга*.
насінне (σπερματικόν) IV, 14; IV, 21; VI, 24
Характеристика розуму* Всесвіту* (насінний розум), яка вказує на його здатність через спільний подих* всіх частин Цілого* проймати їх своїми вогнистими частками. Ці частки насінного* розуму* є начатками (сіменем), які зароджують в неоформленій матерії* все різноманіття предметів*, а в тих істотах, чия природа* це дозволяє, — розвивається в їхній власний ум* і розум. Отож ця характеристика всесвітнього розуму розкриває механізм його дії (на матерію*) як причинового* начала. Вчення про насінний розум у стоїків перейняли ранньохристиянські письменники-апологети, зокрема Юстин Мученик (або Філософ): щоправда, всесвітнім сіячем у них виступає не розум (λόγος) — творчий вогонь, а Слово (λόγος) Бога-Отця.
насолода, насолоджуватися (ἡδονή, τὸ ἡδύ, ἤδομαι) II, 10; II, 11; II, 12 II, 16; II, 17; III, 2; III, 3; III, 4; III, 6; IV, 3; IV, 12; V, 1; V, 5; V, 9; V, 31; VI, 34; VIII, 8; VIII, 10; VIII, 14; VIII, 19; VIII, 37; VIII, 39; VIII, 41; IX, 1; X, 1; X, 30; X, 33; XI, 2; XI, 19; XII, 8; XII, 34
Нерозумне* збудження, розширення душі* від гаданого* добра.
негнівливість: див. гнів*
незворушність, незворушне (ἀταραξία, ἀτάρακτον, ἀτάραχον) IV, 24; IV, 37; VII, 16; IX, 31; IX, 41; XII, З
Відсутність в душі хвилювань*; синонім до безпристрасності*.
неправедність, неправедне: див. справедливість*.
неприродне: див. природа*.
нерозумне: див. розумне*.
несправедливість, несправедливе: див. справедливість*
нечестиве: див. честивість*.
обіймати умом (νοέω, κατανοέω) V, 8; VI, 30; VII, 30; VIII, 1
Термін, що охоплює загалом усі процеси творення в умі* понять*. Пор. брати на ум*, помисел*.
обоятність, обоятне (ἀδιαφορία, ἀδιάφορον) V, 20; VI, 32; VI, 41; VII, 31; VIII, 56; XI, 10; XI, 16
Належне ставлення до серединних речей*, тобто невизнання їх ні за добро, ні за зло.
одушевлення (ψύχωσις) XII, 24
Стоїки вважали, що плід, який перебуває в утробі, не має душі*, оскільки не дихає, а набуває її щойно після народження, з першим подихом вбираючи в себе частку всесвітнього духу*.
опінія (δόξα) III, 4; VII, 68; IX, 27; гадка (οἴησις) IV, 12; IX, 34; XII, 27; гадати, складати гадку (οἴομαι, δοκεῖ) I, 9; VI, 16; VI, 42; VI, 57; VII, 35; VII, 44; X, 7; гадане (δοκοῦv) I, 8; I, 16
У Платона опінія вважається найвищим можливим досягненням дискурсивного мислення (на противагу істинному знанню, яке можна здобути лише безпосереднім спогляданням ідей); згодом ця настанова вилилася в поміркований скептицизм Платонових ранніх послідовників. На відміну від них, стоїки вважали опінію непевним визнанням*, окрім якого може існувати й певне, тобто осягнення*. Близькою до опінії є гадка — визнання, що уявлення* чи поняття* є осягальним, коли насправді воно таким не є.
осягнення, осягати (κατάληψις, (κατα)λαμβάνω) I, 16; IV, 22; V, 10; V, 12; VI, 30; VII, 54; XII, 28; осягальне (καταληπτικόν) I, 9; IX, 6; XI, 18
Осягальними є такі уявлення* й поняття*, які пов'язані з предметами*, а не є просто продуктом діяльності душі*; означення «осягального» переноситься й на розумові* дії над ними. Осягнення полягає в тому, що розум* впевнено й істинно визнає зв'язок поняття* чи уявлення* з предметами*.
переміна: див. перетворення*.
переставлення, переставляти(ся) (μετάστασις, μεθίστημι) V, 33; IV, 21; VI, 24; VI, 47; VII, 32; VIII, 25
Одна з гіпотез стоїків щодо смерті полягає в тому, що душа* померлої істоти виходить («переставляється») в довколишнє повітря, а згодом (або невдовзі по смерті, або під час спломеніння* Всесвіту*) стає вогнем і приєднується до насінного* розуму*.
перетворення (μεταβολή) II, 3; II, 17; IV, 3; IV, 14; IV, 21; IV, 36; IV, 42; V, 13; V, 23; VII, 18; VII, 47; IX, 1; IX, 21; IX, 28; IX, 32; IX, 35; X, 18; XI, 17; XI, 35; XII, 23; перетворювати(ся) (μεταβάλλω) II, 17; IV, 3; IV, 21; IV, 36; V, 13; VI, 4; VII, 18; VII, 25; VIII, 6; VIII, 18; VIII, 50; IX, 19; IX, 21; IX, 28; IX, 36; X, 7; X, 11; X, 31; XI, 17; XII, 21; переміна (ἀλλοίωσις, ὲτεροίωσις) IV, 21; IV, 39; VI, 15; IX, 19; IX, 28; X, 7