Выбрать главу

— Ми ж усі знаємо, як Пелле Безхвостий захоплюється медалями, — вигукнув Монс. — Тож тепер він отримав ту медаль, яка личить йому найдужче. Пані та панове! На передньому боці медалі написано: «ДЛЯ ПИХАТИХ КОТІВ», а на звороті стоїть такий напис, який дехто з котів повинен зарубати собі на носі. Там написано: «ХВІСТ — НАЙБІЛЬША ОКРАСА КОТА».

Йой, коти аж полягали зо сміху! Мурре зі Скугстібле так реготав, що звалився зі стільця, обома лапами вхопившись за живіт. Фрітц і Фріда на радощах заходилися перевертатись. Для них це була найвеселіша забава в світі.

— Ану ж повісимо медаль на пихатого Пелле, — сказав Монс. — Та що це?.. Де він?.. Пелле зник!

Поки всі веселились, ніхто й не помітив, що Пелле дав драпака. По дорозі додому його душили сльози. «І чого вони на мене так в’їлися? — зітхнув він. — Наче я винен, що не маю хвоста».

Та попри все ті прикрощі перший день Нового року для Пелле закінчився гарно. Коли він повернувся додому, його спершу висварили за те, що, не спитавши дозволу, запізно чкурнув гуляти. Але потім Біргітта посадовила Пелле на п’єдестал, а її тато підійшов до них із якимось футлярчиком і відкрив його. Усередині той футлярчик був обшитий оксамитом. А на тому червоному оксамиті блищала красивенна медаль. На ній було написано не «ДЛЯ ПИХАТИХ КОТІВ», а «ЗА ВИДАТНІ ЗАСЛУГИ». Біргіттин тато попросив слова й мовив:

— Любий Пелле, на нашу думку, в перший день Нового року ми повинні нагородити тебе новою медаллю замість тієї давньої, що ти загубив. Бо ти котик тямущий, медаль заслужив і будеш її мати. Ця медаль ще краща за попередню, за ту, що в тебе була. Однак я раджу тобі носити її в особливих випадках. Скажімо, на звані обіди чи на весілля. У будні нехай вона висить на стіні біля твого кошика. А тепер хором скажемо нашому Пелле: «СЛАВА! Нехай живе Пелле!»

Ти ба, от вам і справжній Новий рік!

«Як жаль, що зараз тут не було ні Монса, ні Біла, ні Була, ні решти котів, — подумав Пелле. — Їм би це пішло на користь!»