" «Кімска# Старина*, 1890, 1, ISO. ,
A КпгацреьсышА. op. cit., I&2.
" A. Котляревський, op. cit.. 143. 149. 207. 217, 221 і т д
A. de Giibernatts, op. cit., 51; див. також Liebrecht, Zur Volkskunde, 399.
*' Чубинськнй, Труды Экспедиціи. I. 104—106, актовано в Анччима, op. cit.. 60
У Горішній Бретані дітн граються примітивними візками, чимсь на кшталт саней, зроблених з розчахнутої гілляки, до якої вони прнладжують иноді півколеса (повідомлення Поля Себійо)
Нелегко знайти всі ці посередні форми. Наша стаття тільки додаток до праці Анучина; тому ми користуємося нагодою з цієї точки погляду звернути увагу наших колег на ріжні форми саней на Філіппінських островах; ми подаємо їх тут в малюнках, зроблених з фотографій Музею Трокадеро з ласкавого дозволу д-ра E. Т. Гамі (Dr. E. Т. Наглу). Малюнок 6 показує сані, де вже два дрючки поділено на два відрізи, хоч це ще зроблено дуже недосконалим способом,— мабуть, тому, що цей повіз призначений для доріг, не вкритих снігом. Малюнок 7 дає нам зразок таких самих саней, але вони вже мають кадку в формі кошика. Нарешті, малюнок 8 показує справжні сані з трохи загнутими полозами; сані ці дуже подібні до українських саней, що ними користуються зимою для перевозу сіна. Замісць оглоблів у них мотузки. Ці сані з Філіппінських островів тим цікавіші, що вони походять з країни, де ніколи не буває снігу; це може бути до певної міри доказом того, що сані легко могли з’явитися як засіб перевозу в теплих країнах і дати початок повозові на колесах.
Щодо возів, то Ед. Тайлор уже давно зазначив, що їх первісне походження треба шукати в котках або циліндричних шматках дерева, на яких приміщували вантаж та які перетворились потім на колеса з нерухомою віссю56. Але ці котки з’являються первісно як додаток до саней, що їх приладжували під полозами. На ассирійських пам’ятниках знаходимо барельєфи, де представлено сцену перевозу колосальної статуї; вона лежить на санях, а під них підкладено котки (мал. 9) 57.
Щоб зробити воза, зостається тільки зменшити діяметр котка та прикріпити його до саней, що стануть коробкою воза. Так з’явились первісні вози на рухомих осях, що їх зазначив Ед. Тайлор у Римі й у Португалії та Анучин на Кавказі (мал. 10).
Зв’язані дрючки являють собою, без сумніву, первісну форму саней або принаймні одну з цих початкових форм. Але можливо також, що в холодних країнах, де буває особливо багато снігу, перша ідея саней могла зродитись, наприклад, з ідеї ковзунків, що мали бути винайдені раніше. Щоб зрозуміти, які варіяції можуть бути в генезисі саней, досить нагадати ту дотепність та винахідливість, що її виявляють діти північних країн, пристосовуючи все, що тільки можна, аби тільки ковзатись або бігати зимою по льоду. Як приклад дозволяємо собі зрепродукувати тут одну фігурку з картини Breughele de Velours’a, що з неї ми маємо гравюру: малий хлопчик їде по льоду, сидячи в нижньому щелепі,—мабуть, воловому (мал. 11). При погляді на цей малюнок мимохіть згадується схожість, що її завважив Анучин, між словами для означення саней і нижнього щелепу в мові деяких народів. В осетинській мові слово «dzonigh» означає сані і нижній щелеп, так само слово салазки в московській мові, а також, коли ми не помиляємось, слово гринджоли в мові українській.
56
Ed. Taylor, Anthropology, 199—200. Нову теорію воза запропонував недавно Е. Ган на одному з засідань берлінського Антропологічного Товариства (Zeitschrift für Ethnologie ХХѴП, Jahrg. 1895, Heft V, 342—345). Автор цієї трохи несподіваної теорії вважає, що гадка Тайлора, яку прийняв та розвинув Reuleaux (Teoretische Kinematik, Braunschw., 1875, 204), мало задовольняє, і він гадає, що перша ідея колес мусіла зродитися ще за неолітичних часів од пряслиць, які, на його думку, мали священне значення (heilig waren), «бо ж їх часто робили з дорогоцінного матеріялу, як-от з жовтого бурштину, та оздоблювали священними знаками». «Досить було насадити дві пряслиці на вісь, і віз був готовий». Автор підкреслює священну ролю пряслиць, бо він намагається довести зв'язок між возом та иншими повозами й деякими міфологічними богами північної Європи, що їм, як він гадає, були присвячені маленькі бронзові повози, які знайдено в голдштадтських розкопках латенської доби. Ми не маємо потреби розважати над цією новою теорією, бо її наукова вартість виявляється в ній самій.
57
Малюнок взято з «Histoire narrative et descriptive des anciens peuples de (’Orient» par Ch. Seignobos, I, v. in
18 avec., 110, gravures et 5 cartes. Paris, Armand Colin.