У пошуках утраченого часу. Полонянка из серии У пошуках утраченого часу 5

Светлана Янишевская

Та, что будет вместо меня

Очень понравилась книга!!!

Светлана Янишевская

Мой нежный граф

Неплохой роман. Сюжет не замудренный и с долей интриги. Читается легко и быстро. Один раз прочитать можно.

MarijaAlex

Не зови меня дурой [litres]

Замечательно!В какие-то моменты увлажнялись глаза. Спасибо автору за чувства,пробужденные книжкой.

Forelsket

И аз много се надявам да имат превод книгите ѝ. Прочетох всички на английски, но с удоволствие бих се потопила във Вселената на Рина Кент отново. След нейните книги ми е трудно да си намеря други дарк романс

Forelsket

Империя на греха

Здравейте! Има ли друго място, където можем да намерим книги на Рина Кент преведени на български?

Имушка

Кровь Василиска. Книга II

Книга захватывает. Язык лёгкий. Иногда сбивает обилие опечаток и просто ошибок...... Могу ромочь в редактировании, если потребуется. Продолжения жду...

У пошуках утраченого часу. Полонянка

Классическая проза

Автор: Пруст Марсель

Серия: У пошуках утраченого часу #5

Язык: украинский

Год: 2012

Оригинальное название: Полонянка [La prisonnière]

Издатель: Золоті ворота

Город: Київ

Переводчик: Анатоль Перепадя

Добавил: Admin 4 Дек 15

Проверил: Admin 4 Дек 15

Формат: FB2 (454 Kb) RTF (420 Kb) TXT (371 Kb) HTML (460 Kb) EPUB (583 Kb) MOBI (2305 Kb)

Currently 0/5

Рейтинг: 0/5 (Всего голосов: 0)

Аннотация

Марсель Пруст (1871–1922) — видатний французький письменник, родоначальник сучасної психологічної прози.

У романі «Полонянка», опублікованому в 1923 році, М.Пруст зображує складні людські стосунки. Марсель, засмучений пристрастю та ревнощами, ув’язнив Альбертину у своїй квартирі. Коли напад ревнощів стихає, він усвідомлює, що більше вже не кохає свою подружку, та коли ревнощі спалахують з новою силою, кохання перетворюється на страшну муку.

«Полонянка», опублікована в листопаді 1923 року, тобто через рік після смерти Марселя Пруста, перша з трьох посмертних книг, які складають «У пошуках утраченого часу». До того ж це перша частина (друга — «Альбертина зникає») з Альбертининого циклу, дуже важливого у побудові твору, передусім з огляду на його масу. Альбертина, єдиний об’єкт ревнощів Оповідача, як персонаж творить ще й дві вісі роману: спершу Ґоморру, потім Содом. Вони сходяться між собою на вечорі у Вердюренів. Звістка про смерть Берготта саме напередодні цього вечора має, серед інших завдань, мету ще раз довести факт гомосексуальних зв’язків Альбертини. Паралельно одразу постає содомська сторона, теж у зв’язку з новиною про Берґоттову смерть, завдяки згадці метрдотеля про те, як барон де Шарлюс довго пробув у пісуарі.

Переклад з французької Анатоля Перепаді