Аннотация

Книга дає загальне бачення цілої архітектурної доби легендарного Києва часів імперської Росії: кінець XVII-початок XX століття. Дослідження розгорнуто навколо трьох основних пунктів. Перший дух місця (барокова сутність Києва), другий — зіткнення традиції з вимогами часу (місто та його монарші покровителі) і третій — трансформація архітектурної професії протягом двох століть (від цехового майстра до архітектора-художника).
З майже 300 відомих київських архїгектів означеної епохи в роботі відібрано і досліджено лише шість фігур, які репрезентують етапні кроки та перетворення архітектури. Це Йосип Старцев, Стефан Ковнір, Андрій Мелепський, Вікентій Беретті, Володимир Ніколаєв, Владислав ГородецькиЙ. Багато архітектурних імен цього часу визнано лише у XX столітті, а більшість взагалі «відкриті» києвознавцями в останні десятиріччя.
Автор формує уявлення про Київ не тільки як осередок славетного давньоруського зодчества, але й місто живої і значущої архітектури імператорської доби.
Затверджено до друку Вченою радою Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування.
* * *
Книга посвящена известным архитекторам Киева до советских времен. Планомерное развитие современного города, в особенности Киева, имеющего многовековую историю и укорененность в культуре, невозможно без внимательного отношения к его прошлым эпохам и архитектурным событиям.
Вниманию каждого неравнодушного к судьбе Киева предлагается работа, посвященная важнейшей исторической эпохе становления нашего города — от начала XVII до начала XX века. Именно за эти два столетия градостроительства сформировался «исторический» Киев, составляющий сегодня «большой центр» и саму суть современного города.