ты понимаешь
лучше всякого психолога
астролога
целителя
теолога
что умер ты уже
а всё что дальше
бонус
дар
шанс что-то сделать же
не для пафоса
не для бахуса
не для брабуса
а для них
для детей
стариков
больных
которые разуверились в том
что мир соткан из Света
будто полный алмазов ларец
что есть лишь один Творец
а тьма и боль
лишь знаки тому
кто ищет ее
любовь
* * *
колись
через кілька років
зберуться всі хто дожив
згадати тих
хто назавжди
залишився молодим
залишився трохи кращим
ніж був
доки поруч жив
вони житимуть в спогадах вічно
вічним прикладом
й докором всім
всім тим
хто дожив донині
всім тим
хто чомусь дожив
* * *
чуєш брате мій
чи чуєш брате мій
вороги прийшли
війну принесли
час братись за зброю
нам ставать до бою
чую брате мій
ох чую брате мій
діточок вкладу
з тобою піду
яка буде доля
розділю з тобою
чуєш брате мій
чи чуєш брате мій
ворог навкруги
танки гради й ми
так вже склалась доля
нас лишилось двоє
чую брате мій
ох чую брате мій
якщо час прийшов
віддамо всю кров
тіло в землю-матінку
душу в небо батькові
чуєш брате мій
чи чуєш брате мій
………
не мовчи
брате не мовчи
* * *
а воля
недарма два має значення
і не існують нарізно вони
щоб волю мати
волю треба проявляти
щодня
щоночі
в діях і думках
надія лиш
на дію
інше крах
* * *
розквітають різнотрав’ям
спогади сумні
і невпевненість враз квітне
може так
чи ні
на безкрайньому просторі
маки степові
похилилися од вітру
ледь не до землі
вітер хвилями здіймає
море диких трав
я по ньому
наче човен
день і ніч блукав
так хотілося щоб буря
збила мене з ніг
і поглинула під співи
цвіркунів малих
марилося маревом
море степове
хмарилося хмарами
хто ж я є
* * *
какой же острой стала сталь
твоей реальности
какой же тонкой стала грань
рациональности
окопы рыть
аорту вскрыть
или любить
добро творить
как же непросто сохранить
остатки разума
в водовороте красных рек
за жаром воспаленных век
из них барханы по утру
мне выгребать
нет
не могу
но ведь смогу
смогу
смогу
* * *
стелется дым
то как будто примета
только я позабыл
к чему
хочется солнца
тепла и лета
пусть уж лучше к нему
к нему
стал в желаньях я прост
как холст
все что хочешь на нем пиши
нарисуй мне реку
над нею мост
к берегам
утонувшим в тиши