Выбрать главу

3. Догана за організацію бешкету під час поїздки на збирання картоплі.

4. Обурений лист від сестри-хазяйки і групи відпочиваючих будинку відпочинку «Зірочка» м. Ногіно.

5. Догана за блазнювання у державній установі — в управлінні торгом міста Чистоомута.

6. Грамота за зразкову роботу радіорубки у піонерському таборі «Клязьма».

НОВА РОБОТА

1. Газетні дописи «Клоун завітав до дітей» і «Чи потрібні нам такі номери?», «Веселощі на гастролях», «Нове на естраді» та ін.

2. Подяка від персоналу дитячої лікарні селища Кубинського клоунові Шубовстю за допомогу в критичній ситуації.

— Дякую, — сказала бабуся. — Коли ти сьогодні повернешся?

— О дев'ятій.

— Купи щось смачне і чай. І Топиліна обов'язково запроси.

— Буде виконано.

РОЗДІЛ N+3

(Товариська розмова про товариський суд)

І пішов я на роботу. Вірніше, у розвідку в Цирк-концёрт. Там усі на мене як на божевільного поглядають. Пальцями тицяють. Скандал, відчуваю, розпалюється.

Дивлюсь — Мосалов іде. Антон Савелійович, головреж. Один з трьох циркових верховодів.

— Привіт, — каже, — нехлюй! Як справи? Сухарі вже сушиш?

— Чому сухарі? Тістечка сушу. Велике начальство сухарів не полюбляє. У нього зуби на грубі харчі нетреновані.

— Це в кого зуби нетреновані? Для кого ти тістечка сушиш?

— Як для кого? Для Тихомирова, завліта нашого. Я все про нього піклуюсь. Сушусь тобто.

— Це ти, голубе, дарма! Та у нього зуби ого які! Самих зубів мудрості штук вісім.

— Ну що ж! — кажу. — Буває таке, що в людини вся мудрість у зуби перейшла. Тільки мене зуби мудрості не турбують. Я зубів підлості побоююсь. З цим у нього як?

— Нормально. Можна не хвилюватись. Повний комплект в наявності.

— Дякую, — кажу, — заспокоїли ви мене, втішили. А то я все сумнівався: а раптом на чесну людину напав? Тепер бачу, і ви на моєму боці, коли його таким вважаєте.

— Я на твоєму боці, — відповідає. — І на боці нової ювілейної програми. Ну все, привіт! До зустрічі на товариському суді…

Тут я насторожився:

— Ого! Невже так далеко зайшло і судитимуть Тихомирова?

— Не його, а тебе, герою-витівнику!

— Якщо мене, то це судова помилка буде. Та все одно дякую, шановний головний свідку обвинувачення.

— Бери вище.

— Ох, вибачте, товаришу слідчий. Я просто ваші здібності недоврахував, громадянине високоповажний прокурор. Не сподівався я, що ви так швидко кар'єру зробите, шановний голово високого суду.

— І врахуй… Я як людина на твоєму боці. Але як працівник, сумлінний працівник своєї організації, проти.

Дивно. В інших організаціях усе те, що цікаве працівникові, цікаве і підприємству. А у нас навпаки. Все те, що людині цікаве і вигідне, Цирк-концерту зовсім не потрібне. І навіть шкодить. Про нас кажуть, що ми єдина організація, де можуть дати хабара і нічого за це не зробити.

Але так чи інакше, вдячний Мосалову, що попередив. Справа он куди повертається!

… Та час на вихід.

Як я працюю, я і сам не знаю. Тільки справи у мене йдуть на лад. Виходжу на сцену і вельми пишаюсь собою. Сам собі подобаюсь. Піджак у мене з відкидними кишенями. Одна кишеня спереду, дві по боках. Відкидаються вони, як мости біля замку, і на ланцюжках висять. Хочеш, вазочки став з квітами, хочеш, працюй, — як за письмовим столом. Усе на мені яскраве, несосвітенне — красень я!

Звичайно я охоче виступаю, а нині настрій у мене нудотний. Тепер черга гімнастів. У них багато реквізиту технічного. І наше завдання з Топи-ліним — зволікати час. Слава богу, що ми в парі працюємо. Виручай, брате Топилін!

Виходимо на сцену з різних сторін. Ідемо по колу і кричимо:

Шубовсть. Ег-ге!

Топилін. Еге-гей!

Шубовсть (перекривлюючи). Ег-ге… ге-ге… розкричався тут! Ходить і кричить… як Федір Шаляпін.

Топилін. До чого тут Федір Шаляпін? Федір Шаляпін — то такий співак.

Шубовсть. Насмішив. «Федір Шаляпін» — то такий пароплав.

Разом. Здрастуйте, діти! Дорогі школярі і школярки!

Топилін. Піонери…

Шубовсть…. і піонерки.

Топилін. Жовтенята…

Шубовсть…. і жовтенюньки… тобто жовтенюшки…

Топилін. Ех, ти!.. Треба казати: жовтенята-хлопчики і жовтенята-дівчатка.

Шубовсть. Коротше, усім, усім привіт!

І пішло-поїхало! У нас з Топиліним є одне правило — до кожного номера вставляти щось несподіване. Для нервовості. От зараз жовтенюшки вихопились. Я їх підсунув. А не слід було б. Адже Тихомиров напоготові. І звинуватить він мене у підриві всесоюзної жовтеню… Тобто всесоюзної жовтеня… загалом, у висміюванні всесоюзної організації жовтенят.