Проте вони не були такими хоробрими, як він від них очікував. Цілковито публічний підхід до того, чим вони займалися – та кому яка справа, – не діяв без певних винятків, адже стало швидко очевидним, що декого доведеться тримати в невіданні заради них самих – і заради Фергюсона, і Еві, природно, також. У випадку Фергюсона це означало його матір, а якщо його матір – то це означало й Дена, Емі та Джима. У випадку Еві це означало її матір у Бронксі, її брата з дружиною в Квінсі та її сестру з чоловіком у Манхеттені. Усі її родичі будуть скандалізовані, мовила Еві, і хоча Фергюсон не вважав, що його мати відреагує надміру сильно, вона напевне засмутиться, або стривожиться, або не зрозуміє, і з’ясовувати ситуацію з нею буде безглуздо, оскільки від усіх його виправдань вона, ймовірно, засумує ще більше, ще більше стривожиться і ще сильніше не зрозуміє. А от із друзями Еві в Манхеттені, навпаки, ніяких перешкод для повного викриття не існувало. Вони були художниками, джазовими музиками й журналістами і всі достатньо досвідчені, щоб їм не було до цього ніякого діла. Те ж виявилося придатним і до зібрання нью-йоркських знайомих Фергюсона – їх було менше (з чого б так хвилюватися Рону Пірсону?), а от Ной ставав можливим каменем спотикання – в тому сенсі, що він був не просто другом, а й зведеним двоюрідним братом Фергюсона, і хоча малоймовірним видавалося, що в Ноя виникне якась причина розводитися перед своїм батьком про інтимне життя кузена, завше існувала ймовірність того, що це якось ненароком вилетить у нього з рота, а Мілдред випадково підслухає з сусідньої кімнати, та цим йому доведеться ризикнути, вирішив Фергюсон, оскільки дружба Ноя була для нього надто важлива, і він достатньо довіряв Ноєві, аби розраховувати на його мовчання, якщо він попросить його мовчати, що Ной і виконав, погодився без вагань, як тільки його про це попрохали, і от коли юний Маркс підняв праву руку й урочисто пообіцяв тримати хлебтало на замку – тут-таки привітав Фергюсона з тим, що той викликав почуття у жінки, старшої за нього. Коли Фергюсон їх познайомив, Ной потиснув Еві руку й мовив: Нарешті знаменита місіс Монро. Арчі про вас розповідав багато років, і тепер я бачу чому. Деякі чоловіки нападають на Мерилін, хоча вона вже й не з нами, а для Арчі завше була тільки Евеліна, і хто ж дорікне йому, що він запав на вас?
А хто дорікне мені, що я запала на Арчі? – сказала Еві. Все цілком гарно вийшло, чи не так?
По двох тижнях після того вечора Еві розчинила двері своєї душі і впустила до неї Фергюсона.
То була ще одна субота, ще одна сприятлива субота посеред їхніх ще одних добрих вихідних у Нью-Йорку, і вони щойно повернулися до квартири на Західній П’ятдесят восьмій вулиці зі скромної вечері з деякими друзями-музиками Еві. Зазвичай після своїх суботніх походеньок вони одразу йшли до спальні, однак тепер Еві взяла Фергюсона за руку і завела його до вітальні, сказавши, що їй із ним спершу треба про дещо поговорити, а тому вони всілися разом на тахту, Фергюсон запалив «Кемел», передав сигарету Еві, котра зробила одну затяжку й повернула Фергюсонові, а потім сказала: Зі мною щойно дещо сталося, Арчі.
Дещо важливе. Місячні в мене мали початися в понеділок, але не почалися. Майже весь час у мене все за графіком, та іноді бувають збої на день чи на півдня, тому я не надала цьому великого значення, гадаючи, що почнуться у вівторок, але й у вівторок нічого не відбулося. Винятково. Майже безпрецедентно. Страшенно цікаво. У минулому це була б мить, коли б я запанікувала, не розуміючи, вагітна я чи ні, почала би програвати в голові всілякі похмурі можливості, оскільки вагітніти мені не хотілося, – ну, або я, принаймні, вважала, що мені не хочеться, і, гадаю, два аборти це підтверджують: один на моєму другому курсі у Васарі, один приблизно через рік після того, як ми з Боббі одружилися. Однак тепер, і кажучи «тепер», я маю на увазі вівторок, чотири дні тому, коли місячні затрималися на два дні, уперше в житті я не тривожилася. Що, якщо я вагітна? – запитала я саму себе. Це матиме значення? Ні, відповіла я собі, значення це не матиме. Це буде збіса чудово. Ніколи в житті, Арчі, ніколи раніше в мене не було подібної думки, і я жодного разу не казала собі таких-от слів. Середа. Знову ніякої крові. Я не лише більше не тривожилася, я почувалася на вершині світу.