Фергюсонові Нора подобалась, бо вона вабила його, чи то його тягнуло до неї через те, що вона подобалася, проте він водночас розумів, що Нора – непутяща жінка, яка забагато п’є і вживає наркотики, що вона виродилася в істоту, яку поборники чесноти назвали б повією чи шльондрою, молода жінка, що мандрує трасою і марнує своє життя, занадто щира для ницих цілей, надто комфортна у своєму шикарному тілі, яке Господь дарував їй суто для випробування морального обличчя слабкодухих чоловіків та хитких грішників, жінка, яка оволодівала кожним, хто їй подобався, і відверто говорила про свою вагіну, свій клітор і задоволення від твердого члена в своєму анусі, проте водночас, як виявив Фергюсон, вона була однією з найбільш тямущих завсідників «Вест-Енду», дівчина з щирим серцем і добрими спонуканнями і, навіть здогадуючись, що вона не доживе до тридцяти чи тридцяти п’яти років, він відчував до неї прихильність.
Він не бачив її у барі кілька місяців, напевно, з півроку, і от вона з’явилася там одного вечора на початку листопада, через кілька днів потому, як Ніксон переміг на виборах Гамфрі, що ще більше затьмарило і без того похмурий настрій, який опанував Фергюсоном тієї осені і, коли він усівся біля неї в барі, Нора розсміялася своїм типовим сміхом і вліпила йому поцілунок у щоку.
Вони розмовляли близько години, порушивши низку важливих тем, як-от арешт бойфренда Нори за продаж наркотиків, остаточне зникнення Емі з Фергюсонового життя, нерадісна звістка (для Фергюсона) про те, що Нора наступного ранку збирається до Арізони, і той цікавий факт, що Нора трусила своїми цицьками в Ноумі (фраза, яку заприсягся ніколи не забути), вона спромоглася тримати руку на пульсі (Норин жарт), про події в Колумбійському університеті минулої весни, описані в «Спектейторі», що надсилали їй щотижня з Нью-Йорку її друзі Моллі й Джек. Завдяки цьому вона прочитала всі Фергюсонові статті про захоплення будівлі, поліцейське свавілля, страйк і багато всього іншого. Можливо, новини повільно дістаються до Аляски, проте його статті були в біса добрі, сказала вона, офігенно вражають, Арчі, і, подякувавши їй за комплімент, Фергюсон повідомив їй, що залишив репортерську діяльність. Як він висловився, може, назавше, а може, й тимчасово, він зараз не певен, але в одному він був упевнений – він не знав, про що тепер думати, його мозок наче висох і оце лайно (дякую, Сал Мартіно) було повсюди.
Нора сказала, що він ніколи не виглядав так жалюгідно.
Я жалюгідніший від жалюгідних, відказав Фергюсон. Я щойно опустився на 93-й рівень підвалу, а ліфт ще й досі рухається.
Є лише одне рішення, мовила Нора.
Рішення? Будь ласка, кажи негайно.
Ванна.
Ванна?
Приємна тепла ванна з нами обома всередині.
Жодна пропозиція ще не була зроблена Фергюсонові так люб’язно, і він ніколи не приймав їх так радо.