Як вперше я тебе зустрів -Це просто так не розказати,В душі світилось і гуло,Куди не глянеш - білі хати.В душі замученій моїйНеначе небо запалало,Й куди б я лише не ступив -Усе раділо і співало.Й, здавалось, щастю моєму -А ні кінця нема, ні краю,Та от сьогодні знову жду,І як колись, її - чекаю.2.10.2000 р. РЕВНІСТЬМожливо я, кохана, псіх,Що вас ревную я до всіх?-До вітру, Місяця, зірок,До солов'їв, і до сорок.Бо щоб хоч трохи міру мали -То ви б на їх не позирали,І не стріляли б в їх очима -Коли із вами йде мужчина.19.3.1990 р. УРАГАНМені давно вже помирати,А я мов тільки народивсь,Коли проходила дівчинаІ я на неї подививсь.Душа відразу запалала,Мов ураган в її ввірвавсь,Не міг очей я відірватиВід тих очей, хоч як старавсь.Отак стояв я і мовчав,Немов до неї прив'язали,А роки втомлені моїІ досі ніжності благали.28.2.2004 р. СТАРЕЧЕ ЗІЛЛЯГубоньки у тебе ще рум'яні, І в очах не вигоріла синь,А на полі почала сивітиІз жіночим іменем - полинь.Та й морщинки, ніби борозенкиРозорали личенько твоє,А в садку співає соловейко,Ніби вибачається за все.Як хотів наблизитись до тебеЙ під Чумацьким шляхом обійнять, Та подумав, а як раптом в таткаЗнову підеш дозволу питать.А полинь гірчить - старече зілля, Як і всякий перезрілий плід,Тільки вже не буде в нас весілля, Хоч здалось, що ми знайшли свій слід.Бо давно осипався наш цвіт.7.7.1990 р. ТИ МАНИШ В ЛІС Ти маниш в ліс де солов'їВсю ніч з зозулями співають,Де з вітром шепчуться гаїІ нас до ранку розважають.І хочеться тоді меніДо груденьок твоїх припасти/І хай мене простять боги!/ -Усе, що там ховаєш вкрасти.2.2.1992 р. СИМОФОР -Жінка - це, ніби, знак оклику,Жінка - це, мов, симофор,Жінка - це, ніби, шлагбаум,Повз неї не пройде ніхто.16.9.2005 р. ЯК НЕМАЄ ВІРНОСТІОй, у небі синьому,Ой, в зеленім поліПригорнувсь до дівчини,Ніби до тополі.Пригорнувсь до дівчиниЙ чую крик тополі,Де немає вірності -Не шукай любові.17.9.1997 р. ЯК ПОВІЄ ВІТЕРЯк гляну в очі я твої -Душа добріє й молодіє,О, як же хочеться тодіЩоб вітер з вуст твоїх повіяв.О, як же хочеться тодіДо тебе, люба, пригубитисьІ з вуст твоїх, як з джерельця -Нектару ніжності напитись.2.2.1992 р. БРЕХНЯТой, хто хоче владу мати,Мусить вічно пам'ятать:Треба більше всіх брехати,А ще більше - обіцять.А як виберуть до влади,І народ щоб довіряв,То й тоді вам треба буде -Більш брехати як брехав.Бо народ він, як дівчина:Більше брешеш - більш цвіте,То ж чому б і не брехатиЯкщо хтось брехню ту жде?5.6.1990 р. ЛЮБЛЮ НЕПОКІРНИХХоч убий! - не відмовлюсь від тебе, Хоч убий! - доторкнусь до грудей, Бо люблю я і простір, і небо,А ще більше хоробрих людей.Бо люблю - непокірних, кусючих,Що уміють себе відстоять,Які знають, чого вони хочутьУ той час, коли люди всі сплять.22.5.1997 р. ЯКЩО НЕМА КОХАНОЇ Який наш світ нудний, невтішний, А часом, просто, аж смішний,Бо, навіть, той - який безгрішний, Вже грішний тим, що він нудний.Ну як же можна, вибачайте,Красуню-жінку обійти,Яка, мов, симафор на площіВам перекриє всі світи?Яка, мов, вогнище палає,А губки, мов, тюльпанів цвіт,Та хай мене ви б, навіть, вбили -Однак побіг за нею вслід.Бо, де б ще зміг, як в море чайкаПірнуть в бентежну глибину?Бо все, що є поза коханням -Я і без неї сам знайду.І хай мене позбавлять раю,Хай буде цілий рік зима,Проте, навіщо рай потрібнийТам, де коханої нема?І не заманюйте ви раєм,Бо, що в раю, скажіть, робитьТам, де коханої немає,Там,де нема кого любить?