Як жбурне в каструлю манки - то забуде посолить,А якщо її посолить - треба знов води долить.Так ото і доливає - то сюди, а то туди, Поки в нас не стане солі чи в циберочці води.Та, зате, як прийде вечір жінка знає, що робить...Ще з надвору в дім гукає:- Приготовсь, іду любить!..12.12.2000 р. ВОЛОДИМИРУ АСАДОВУЯ про Асадова згадав,Який недавно ще писав.Ну хто про нього вже згадає,Як світ, в якому жив? - конає.Те саме буде і зі мною:Нові часи - з новою грою,Хто нашу працю, нас оцінить?-Хіба що зроблять кислу мінуІ скажуть:-Був дурним і ним остався,Бо геній так би не старався.28.1.2006 р. СТІЛЕЦЬ Коли пройшов цей молодець,Десь в коридорі зник стілець.І бачили усі - хто вкрав,Та виду жоден не подав.А той хапун вже так старався,Що він не брав - всім присягався.І так усіх він запевняв,Що й сам повірив, що не брав.Я ледь було не провалився,Коли він Господом божився,І сам про себе я подумав:-Кого ж ти обмануть надумав,Що присягавсь ім'м ТворцяІз - за якогось там стільця?Що ж ти робитимеш, мій брате,Як будеш перед Ним стояти?А сотня літ не за горами,Чи ж думав ти про це, Адаме?І я з тих пір на ту людинуДивлюсь, неначе, на - тварину.І не за те, що вкрав стільця,Що присягавсь ім'ям Творця.28.1.2006 р. НІКЧЕМАСкільки тебе я знаю, брате,Ти вічно бідкався, стогнав,І в той же час за стіл без м'яса -В житті ні разу не сідав.Чи то така душа-химера,Щоб з себе бідного вдавать,Чи то така ти вже нікчема -Щоб вічно плакать і стогнать.19.5.2005 р. КРАЩЕ ГАРЕМ! Своєму товаришу П.І. Ти став нестерпним й не цікавимТаким, як застаріла кава.І хоч завжди їв хліб із салом,Але завжди стогнав, що мало.Бо все оте, що зароблявТи те й робив, що проїдав.А ті, що менше заробляли,-Палаци всі побудували.Ото, не плач і не стогни,А свій ремінчик затягни,І думай не лише зубами,А ще хоч трішечки й мозгами.Невже, на світ родивсь ти жить,Щоб тільки їсти, спать і пить?І чим порадуєш ти Бога,Якщо колись прийдеш до нього?Що ти життя уклав в ту дупу -Що накладе найбільшу купу?То, брате, звісно, теж робота,Але мені б твоя турбота...25.5.2005 р. СЛІПІ І ГЛУХОНІМІВсі, мов сліпі й глухонімі,Коли в метро зайдуть каліки,Що, навіть, важко уявить,Що то людські нормальні діти.Один сидить, немов, сліпий,А інший тут же засинає...От що, коли в здорованів,-Ні в кого совісті немає.16.1.2003 р. МИ ВСІ ПОМРЕМТи пам'ятай: ми всі помрем, То ж краще думай про гарем,Бо той, хто руки опускаєТой не живе - той доживає.21.4.2004 р. ЩЕДЕВРЩоб поет не написав,Шефу не годиться,А тому рішив ГрицькоНаписать дурницю.Шеф оглянув той 'щедевр', Не втямить нічого,І подумав: за дурниці із роботиНе гнали нікого.Подивився, засміявсьІ звернувсь до Гриця:-Оце якраз те що треба,Це те - що годиться.12.2.2004 р. КУМ МОВЧАТЬ... Куму гвалтують, кум - мовчить,Бо був не проти й сам вмочить...Як стали тещу гвалтувать -Від дива став він аж стрибать,А як отямись той мужчина -Була згвалтована й дружина.-Хто ж хлопців тих зробив крутими?-Наш вічний страх, байдужість, грими, Бо, щоб родились ми людьми -Терпіть насильство б не змогли!24.4.2003 р. МИСЛИВЕЦЬЧоловік - то є мисливець,Отакий він елемент,Що, як кіт сидить й чекаєПоки прийде той... момент.Бо як мишка їсти схоче -З нірки винерне вона,І нетреба поспішати,Припече - прийде сама.16.3.2004 р. НЕ СПІШИ ХВАЛИТЬ! Варт жінці тільки вийти з хати -Як посмішка ледь не по п'яти, А як вона в свій дім заходить -На неї, мов, хандра находить.А Петя - любий мій дружокКаже, що в мене - янгелок.