А листя падають...

Всі незаміжні й холості.
Тому і хочу запитати,
Я вас усіх, скажіть, мені,
Так в чому ж є ота порядність,
В тім, що ми любимо, чи ні?
Тому і хочу запитати:
Вірність, то правда, чи брехня?
А щоб аби поговорити -
Тоді навіщо нам така?
А тому й хочу запитати:
/Нехай мене Господь простить!/,
Якщо це є для дурнів жарти -
Чи варт про неї говорить?
11.6.1990 р.

З ЯКИХ КРАЇВ?
Я тебе і жду й не жду,
Хочу і не хочу,
Сам не знаю, що роблю,
Як із нею ходжу.
Як відійду, подивлюсь
З відстані - чудова,
А як ближче підійду -
Як в хліві корова.
А ні етики, ні слів,
Посмішки ні трішки,
І з яких воно країв
Причвалало пішки?
11.10.1961 р.

ЦІЛУЙ ЇЇ
Якщо жінка з тобою
Серед квітів і туй,
То ти менше роздумуй
І як більше цілуй.
Ти цілуй й пригортайся
До її грудоньок,
Поки ті солоденькі
І на губках медок.
Ти цілуй, як в останнє,
Як ріка береги,
Бо чого хоче жінка,
Того хочуть - Боги!
1.8.1997 р.

З НОВИМ РОКОМ!
Пройшов вже тиждень, а мені
Здалось, що тут я цілу вічність.
О, як би я хотів в ці дні
Тобі стать дідом Новорічним.
І рівно в нуль-нуль-нуль годин
До тебе в спальню завітати,
Принести повненький графин
І з Новим роком привітати.
Щоб веселіше було спати...
30.12.1990 р.

В САНАТОРІЇ
Довго думав я як діять,
Де подіти горе,
І вирішив взять відвезти
Я його на море.
Та коли приїхав, думав,
Стану заікатись,
Бо до кого тут, пробачте,
Можна залицятись?
А ні жодної дівчини -
Лиш одні бабусі
І всі кинулись на мене,
Як вовки на гуся.
Став й не знаю, що робити? -
Чи втікать, чи здаться.
А вони, немов сороки
Так і 'фраєряться'.
Потягнули всі відразу
Тут же на танцюльки,
Щоб розважитись хоч якось,
Влаштували гульки.
-Відчепіться, люди добрі,
Залиште в покої,
Дайте хоч перепочити! -
Сам втік від такої.
24.12.1990 р.

НАЙНІЖНІША КВІТКА
Хто не любить з нас блондинок,-
Хай це скаже сам мені,
Бо нема на світі квітки
Найніжнішої в житті.
Співчуваю я грузинам
І всім тим, хто любить грім,
Як той білий колір шкіри
Не дає всім спати їм.
А тому, хто б не пасквілив,
Й як би фей не ображав,
Але хто, скажіть, у світі
Щось в житті солодше знав?
19.41990 р.

ЗЛІСТЬ І ЩЕДРІСТЬ
Звідки в тебе, дорогенька,
Стільки злості і щедрот,
І до того ж - на всі смаки
Для усіх земних істот?
То ти, ніби справжні ліки -
Хоч до рани прикладай,
То страшніша від шуліки -
Хоч із дому утікай.
Все є в цього янгелочка:
Гострі зубки й пазурі,
А яке воно чарівне
У своїй любовній грі.
Буде вас весь день голубить,
Обнімать і цілувать,
А попробуй ти їй ,любий,
Проти шерсті щось сказать.
І тоді ви попадете
У країну 'навпаки'.
Й, навіть, в голову не прийде,
Що це ті самі жінки.
Підуть в хід і крик й тарілки,
І такий кардибалет,
Що втікатимеш від жінки -
Як від полькі карапет.
14.9.2001 р.

МІЙ ЯНГЕЛ
О, ти мій Янгел - охоронець,
Моя ти Бджілко, розігнись,
І з висоти польоту птаха
На світ наш божий подивись.
Ти подивись на божі сяйва -
Коли зявляється роса!
Що, навіть, вечір в полі гасне,
Щоб десь поглянуть в небеса.
Сходи у парк, поїдь на море,
Хоч раз на люди покажись,
І стань хоч раз сама собою,
І до прохожих посміхнись.
9.1.2000 р.

ОЧІ ДІВОЧІ
Губоньки у дівчини
Маками горять,
Боже! Як же хочеться
Їх поцілувать!
У очах дівочих
Бісики палають
Ті, які магнітом
Хлопців притягають.
І не втримать батьку,
Й матері не втримать
Той могутній спалах,
Ті могутні ритми.
Ритми, що приводять
Душу в справжнє свято,
Якщо їм не стане
На заваді тато.
22.3.1990 р.

ЗАГУБЛЕНА ДУША
Що ти чарівна - я те знаю,
Та за відвертість вже прости,