А листя падають...

І поспішність не смій робить.
А борись до кінця за життя,
За шматочок в вікні тепла,
І нікому не вір, і не смій,
Хто говорить, що смерть прийшла!
Піднімайсь і в атаку іди,
Не лякайсь, не реви, і не хнич,
Смерть як сильних стрічає також -
Відступає й мовчить.
10.8.1984 р.-25.8.1984 р.

ПАСТЕРНАК
У горах паслися отари,
Шумів веселий пастернак,
До губ її, як до нектару
Припався збуджений юнак.
І пив, і пив нектар кохання,
А десь над ними в небесах
Уже гасав веселий ранок -
Й вона забулася про страх.
25.12.1984 р.

ПРО ВІЧНІСТЬ
Ніби ховаючись від вітру
Поприсідали хаточки,
І в тому затінку, в міжгір'ї -
Стоять, як білі квіточки.
А в хаточках тих люди добрі
Початок вічності дають,
Бо вічність там бере початок -
Де люди сім'ями живуть.
5.6.1984 р.

ЦВІТ КОХАННЯ
Любов моя, я жду кохання,
Як жде весна нових знайомств.
Розвій ти всі мої вагання,
Щоб я до тебе й ще прийшов.
Примчись весела і щаслива,
Як до берізки вітерець,
І принеси мені кохання
На кінчиках своїх кілець.
Прийди ти полем волошковим,
Через віки, через поля
І стань моїм чарівним словом
З щасливим змістом:
-Я - твоя!
17.5.1997 р.

ЗАГАДКА СВІТУ
Світ грішним був і вічно буде,
Бо цього хоче Бог і люди,
Бо гріх для того він і гріх -
Щоб ми в житті любили всіх.
Бо гріх - це ніби шоколадка,-
Якось мені сказала Натка,-
Отож, кінчай ти всі діла,
Якщо до тебе я прийшла.
Я шоколадку принесла.
31.7.2008 р.

ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК
Нишпорять пальці по ніжному тілу,
Жадібно хлопець їй пестить лице,
Зовсім від щастя дівча очманіло,
Від поцілунків аж в серці пече.
Дівчину ту ще ніхто не голубив,
Вперше до неї торкнулись вуста
Ті, що дівчині так вперто шептали,
Кращої в світі від неї нема.
Ось перед ним ти, як мати родила,
Сміливо готовишся жінкою стать...
Тільки одне ти в ту мить упустила,
Що ти йому треба, щоб ніч переспать.
А, насолодившись тею... красою,
Іншу шукати піде,
А ти своє 'щастя' не змиєш сльозою,
От жаль, що невинних колись підведеш.
За шию його обхопивши руками,
Ти тут же впадеш у постіль...
І, очі закривши, не в силах чекати -
Та раптом відчуєш невинності біль.
Пурхають губи по голому тілу,
Він по інерції ніжить лице,
Зовсім від щастя дівча очманіло
І тут же упало йому на плече...
8.8.1984 р.

НАШ ПОРЯТУНОК
Над Дніпром у гаю там, де чайки кигичуть,
Там, де сонце промінням іскриться,
Ти до мене прийди, ти до мене прийди,
Дай на тебе і ще подивиться.
Дай тебе обійнять своїм жаром очей,
Випить пристрасті жар поцілунком,
І в веселім садку, де росте сільдерей -
Стать також і твоїм порятунком.
23.4.1997 р.

ЛІТНЯ ЖІНКА
Ніби ти і літня жінка
Ну а очі - синь небес,
Що як гляну я на тебе,
Мов на сім земних чудес.
Що душа стає відразу,
Як натягнута струна,
І готова грати й грати -
Тільки б скрипочка була.
29.11.1997 р.

СИВИНА
Сивина, немов корона
Вкрила голову мою,
І стою я, як ворона,
Ждучи чергу вже свою.
Я дивлюсь й очам не вірю,
Що з нас робить сивина,
Руки, ноги вже, як гирі,
Як не вип'єте вина.
І такий на серці смуток,
Мов закінчується день,
А ще ж стільки, Боже любий,
Ненаписаних пісень.
Як же хочеться кохати,
Більше ще, як я кохав,
Та, напевно, мої любі,
Я своє вже відкохав.
17.9.1997 р.

З. С.
Повзе комаха до комахи,
А птах до птаха приліта,
І тільки я один невдаха
Десь розгубив свої літа.
Тепер хожу і їх шукаю,
Як по болоту бусел жаб,
І вже уваги не звертаю,
І не дивлюсь на інших баб.
В тобі шукаю насолоду,
Але хіба то вже вино?
Як ти уже, немов колода
І я ж такісеньке лайно.
Чому ж тоді тебе не бачив,
Коли співали солов'ї?
Хоча, якщо сказать відверто -
Ви всі тоді були мої.
Коли в твої вдивлявся очі,