А листя падають...

І навіщо мене занейтронили,
Що не можу діждаться весни.
17.4.1997 р.

КУДИ ТИ ЙДЕШ?
-Куди ти йдеш?
-Йду на Десну.
-Навіщо йдеш?
-Стрічать весну.
-Але ж надворі ніч яка...
-Її я взнаю здалека.
-І як же взнаєш ти її?
-По дзюрунчанню ручаїв.
-А як не буде ручаїв?
-По голосу пісень птахів.
-А раптом птахи всі просплять?-
Став Гриць Іванка доставать.
-Весну ніхто ще не проспав,-
Іванко Грицеві сказав.-
Бо Бог всім дав таке реле -
Як йде весна то щось...росте.
А якщо в вас те щось...росте -
То, значить, що весна вже йде.
31.3.1978 р.

РУСИНКА І КОСИНКА
Синьоокая русинка
Посміхнулася мені
І на кінчиках косинки
Загорілися вогні.
І від полум'я отого -
Загорілося лице,
І мене воно усього
Обпалило вітерцем.
І приємно, і тривожно
Стало в мене на душі,
Бо як глянула на мене -
Зразу став писать вірші.
І приємно, і тривожно
Як ніколи стало вмить,
Бо від полум'я косинки
Вже й душа моя горить.
20.5.1981 р.

РОЗУМ КРИЧИТЬ
Серце кричить: вернись, вернись,
А розум грізно, шльопай далі,
Кохать ніколи не лінись,
Й до нього жми на всі педалі!
А листя падає, кричить,
А листя падає, горить,
А на дорогах ріки стали
І гори, мов, повиростали.
А ти ті гори обійди,
Перепливи усі ті ріки,
Які накинулись на нас,
Немов, на курочку шуліки.
Зоря моя, мій дивний світ!
Любов моя близька й далека,
Ти посміхнись мені в отвіт,
Махни, як крилами лелека.
Бо ти ось поруч, ніби, стяг,
Здавалось би - подать рукою,
Та замінований той шлях,
Як поле мінне під Москвою.
І через нього не пройдеш,
Наблизишся? - то будеш вбитим,
Та чи не краще в світі смерть,
Якщо з коханою не жити?
Й під страхом все життя ходити??
11.11.1982 р.

КОЛИ ШТОРМИТЬ
Пожар у лісі стрічним тушать,
Ти ж розпалила навпаки,
І ось горять вже наші душі
Так, як у морі маяки.
Проте, хай знають мореходці,
Що там де стрілись молоді -
Не заважайте тому шторму,
Візьміть курс в сторону тоді.
22.3.1978 р.

НІЧНИЙ СПАЛАХ
Я пам'ятаю як з тобою
Я слухав Асію Ахат,
І ти сказала: хочу сексу,
І розстібнула свій халат.
І небо тут же спалахнуло
Вогнями тисячі світил,
Й мені здалось, що в ту хвилину
Хтось в душу вклав мою тротил.
І я не міг відвести очі
Й мов зачарований стояв,
А Місяць жінку замість мене
Всю ніч до ранку цілував.
Ну чи не дурень я, пробачте?-
Я все життя чекав цю мить...
А як ця мить прийшла до мене -
То розгубивсь я, що робить.
3.8.2007 р.

НЕЗАБУТНІЙ
Воровській С.
Я не гонюсь за щастям бо я знаю,
Його в житті уже не зупинить
Тому, хто мав і випустив без жалю,
Бо ще не знав, що з ним робить.
Життя одне і двох щасть не буває,
Тому й сижу пригнічений, сумний,
І все життя себе я зневажаю,
Що не рішучий був такий...
Життя одне і двох щасть не буває,
Чому мені так хочеться кричать,
А в димарі нечистий завиває
І де не ступиш - лиш пеньки стирчать.
Чому стирчать? Про що вони ще мріють?
Невже надіються, що вернуться права?
Хіба що дроворуб з сокирою тяжкою -
Прийде і порубає на дрова.
25.11.1961 р.

ТАМ, ДЕ ТИ ХОДИЛА
Там, де ти ходила,
Там, де ти бродила -
Там пшениця рясним
Колосом вродила.
Там садки вишневі
І стрункі тополі,
Мов сільські дівчата
Вальс кружляють в полі.
Все росте й сміється
Й розправляє крила -
Де твоя дівоча
Ніженька ступила.
Глянь, яке чарівне
В надвечір'ї небо,
Та нема нічого
Кращого від тебе.
17.5.1961 р.

МОЄ ЗОЛОТО
Світлані
Скільки літ по світу шастав,
Де я тільки не гасав,
Так шукав своє я щастя,
Так я золото шукав.
З краю в край пройшов весь Крим я,
Всю Якутію пройшов,
А, от золото, пробачте,
Я - у Києві знайшов.
18.8.2006 р.

ВЕРТУХА
/Пам'ятка для батьків/