А листя падають...

І в цьому істини земні,
Бо як і я, він певно знає -
Жінки не можуть без брехні.
Й чим більш локшини їй начепиш -
Тим більше жінка та цвіте,
І всіх, хто стане на дорозі -
Немов кузявок розмете.
Й сьогодні важко уявити,
/За що вже, вибачте, мені!/
Щоб ми в житті, скажіть, робили,
Щоб чорт не вигадав брехні?!
Бо жінка - це така істота
/ Хоч цього й знать не треба всім! /
Чим більш локшину їм чіпляють -
Тим більш подобаємось їм...
17.6.2005 р.

РОЗУМ І СЕКС
Красунь стрічав, як в полі квітів -
Куди б я тільки не пішов,
А от розумних, вибачайте,
Як не старався - не знайшов.
Чи то такий я нещасливий,
Чи може й сам я не того?-
Ніби вони й не юродиві,
А говорить нема про що.
А може розум їй не треба,
Навіщо він як є краса?
Як є у жінки синє небо
Й все те - чого у нас нема...
18.8.2007 р.

НЕ ЖЕНІТЬСЯ, ХЛОПЦІ!
Ген по небі покотився
Місяць з-за вербички
І короною дівчині
Впав на біле личко.
А дівчина, як калина,
Як барвінок гнеться,
Посміхнулась Місяченьку,
В руки не дається.
Посміхнулась та дівчина -
Посміхнулись гори,
Затьохкали соловейки,
Ожили діброви.
Смійтесь, смійтесь в небі зорі,
Смійтесь, веселіться,
А ви, хлопці, любіть дівчат,
Але не женіться.
Світ такий чарівний, милий,
Як веселі зими.
А, женившись, запевняю,
Що не ті вже рими.
Не ті рими, не ті ритми
І не та корона,
Тільки каркає дружина,
Як в садку ворона.
20.9.1973 р.

КОЛИ ГОВОРЯТЬ ОЧІ
Був час як нас дівки любили,
І ми також любили їх,
Але про це не говорили,
Бо всі соромилися всіх.
Про це усе казали очі
Краще від всіх найкращих слів,
І кожен ждав своєї ночі,
Як незаміжні ждуть сватів.
7.7.2003 р.

ДИВНА ФІЛОСОФІЯ
Мені сусідонька сказада
Що я як янгел, як святий,
А ти про мене що говориш -
Що ніби я сякий-такий?
Можливо й ти комусь так само
Тихенько шепчеш,'я - люблю'
Акордом завченої гами,
Від всіх ховаючись в гаю.
Та тільки боляче від того,
Що любить інша а не ти,
А ти в той час біжиш від мене,
Так як від ладану чорти.
Їм всім твоє потрібне тіло,
Але ніскілечки не ти,
Бо як награються тобою -
Палахкотітимуть мости.
Хто знає, де той правди солод?
Чужий як гляне - божий дар,
Що кожну з вас, немов у спеку -
Кидає то у піт, то в жар.
Можливо, так і ти чужому
Посмішку кинеш, як піон,
Що він і справді ще й повірить,
Ніби знайшов він міліон.
10.10.1980 р.

ЯК ЯВІР ЗАШУМИТЬ
Як я завжди хотів любить,
В коханій посмішці купатись,
І в час, як явір зашумить -
Тобі без залишку віддатись.
Стрибнуть в твої обійми рук,
До тебе, люба, пригорнутись,
Щоб пить нектар, як з квітки жук
І в царстві божому проснутись.
26.1.2003 р.

СВІТЛА ГОЛОВА
Я знаю, пане, що ніколи
Не працював ти так як я,
Що не проходив теї школи,
Не відав, що таке земля;
Скільки потрібно в неї вкласти -
Щоб нива щедрою зросла,
Бо ти дивився, де б що вкрасти,
Бо в тебе - світла голова.
Не знав як тяжко щось робити
І відчувать що задарма,
А ти як туз козирний ходиш,
Бо в тебе - світла голова.
То вже, якщо такий ти світлий,
То просвіти і інших теж,
Щоб інші теж могли світитись
Так як і ти без всяких меж.
Але о ні! Ти зовсім інший,
І всі твої пусті слова,
Бо вся душа у тебе чорна,
Бо в тебе - світла голова.
І ти людей, хоч би і тріснув -
В житті ніколи не любив,
Зате, як й інші проходимці
При всіх шикарно їх хвалив.
Реклама, звісно, всім нам треба,
Щоб буть таким як ніби всі,
І що ти теж колись літ двісті -
Вийшов із бідної сім'ї.
29.11.1966 р.

ХТО РАНО ВСТАНЕ
Хотів би в лузі на світанні
Себе залишити в коханні,
Щоб кожний, хто погляне в небо
Згадав про мене і про тебе.
Щоб в квітах ніжності купався
Й ніколи не розчарувався,
Як травень квітами дібров,
Де в кожнім дереві - любов.
14.5.2004 р.