А листя падають...

-А звідки знаю?- взнав по стрісі.
Бо як сніги з стріхи зникають -
Із хат дівчата вибігають
і в час, як проліски цвітуть -
Вони тоді у ліс ідуть,
Й мене виманюють із дому,
Щоб йшов я з ними збить оскому...
24.3.2000 р.

ВІЧНІСТЬ
Я на Київ дивлюсь як будується,
Я на Київ дивлюсь і дивуюся,
Як весела весна білим цвітом
Перетворює зиму в літо.
І дрімають віки в небі синьому,
І дарують тепло, щастя Києву.
І невже в тому сяйві одвічному
Я також спалахну колись вічністю?
24.4.2004 р.

ПРО МУДРЕЦІВ
О, мудреці, розумні і могутні,
Вам кланяються всі: і діти, і старі,
В ваших думках непроходимі джунглі,
З яких не вибратись ні вам, а ні мені.
О, мудреці! Лукавите немало,
І довіряю вам я не завжди,
Так краще їжте ви собі на радість сало,
То буде менше горя і біди.
10.7.1981 р.

НЕ РОЗСЛАБЛЯЙСЬ!
Життя - це комплекс бід і щасть
Яке, як день і ніч - у русі,
То буде вас, мов, розслаблять,
А то тримати у напрузі.
Життя - це комплекс почуттів,
Де поруч з ніжним - світле й чорне,
Та більше всіх втрачає той,
Хто від кохання менше... стогне.
5.11.2001 р.

КОЛИ ПРИХОДИТЬ КОХАННЯ
Коли приходить час кохання -
Даремно мамині вмовляння,
Як розум й ноги заодно -
Перемагає там вино.
Й чим більше п'єте те вино -
Більше тверезить вас воно.
І той, хто цей бальзам вживає -
До того й сила прибуває.
Отож, коли клекоче кров,
То так і знайте - там любов.
Краще залиште ви їх двох,
Як розмовляє з ними Бог.
14.5.2004 р.

НЕВБЛАГАННІ ЛІТА
Думки пливуть одна по одній,
Мов хмарочки у синю даль.
Сьогодні ми уже не модні,
Але й минулого не жаль.
Не жаль що роки пролетіли,
А жаль - що ти немолода,
І що на личку в борозенках -
Сидять усі твої літа.
2.11.2001 р.

МІСЯЦЬ І ДІВЧАТА
Що, скажіть, на світі краще,
Як свято, обнови,
І коли до вас в садочок
Прилітають бджоли?
Що є краще, як у лісі
Чути спів зозулі
Й між берізками гуляють
Лосі і козулі?
Що є краще, як дівчата
Зразу... не здаються,
А як кішечки пухнасті,
Граючись, сміються?
Що, скажіть, є більш приємне
В час, як зорі світять,
Як ідуть дівчата з поля -
А веде їх Місяць?
21.5.2004 р.

НІЧЕНЬКА
Перед нами річенька
І калини цвіт.
Ой, якая ніченька
В наш вірвалась світ.
Світлобілим личеньком,
Небом голубим,
По - під ручки з Місяцем,
Ніби з молодим.
Перед нами річенька
І димить бузок.
Може підем, миленька,
В поле... хоч разок.
21.3.2003 р.

СТОЮ В ГАЮ
Стою в гаю. Вслухаюсь в простір,
Звідки дівочий сміх бринить,
І той же сміх гукаю в гості
Вином кохання пригостить.
Чим більше я люблю, кохана,
Тим більше хочеться кохать,
І цілувать кохані очі,
Що вічно росами горять.
Бо що ми варті без кохання,
І зміст який на світі жить,
І що ті варті полонини
Там, де нема кого любить?
12.6.2000 р.

МУДРІСТЬ ВІКІВ
Над нами, люба, небо й небо,
Як таїна твоїх перлин,
О, як би я пірнув... у тебе
Хоч би на декілька хвилин.
Пірнув, щоб стати капітаном
Твоїх незвіданих красот,
Аби відчуть в них буйство моря
І велич всіх земних широт.
О, якби я в твоєму полі
Посіяв радість почуттів,
Щоб проросли в нім інші долі
І стали мудрістю віків.
6.10.2000 р.

В ЗАСНІЖЕНІМ САДКУ
Моя любов, моя ти біль,
Мої світанки і зітхання!
В садку засніженім моїм
Грають рапсодії кохання.
Грають ще більше, як колись,
Як вперше ми в клубок злились.
16.10.2001 р.

НАЙКРАЩА НІЧ
Сьогодні ось за стільки літ,
Ніби, попав я в інший світ,
В якому, вибачте, всю ніч
В твоїх очах вивчав я світ.
Бо вродою своєю, мила,
Мов піонера покорила.
І думав:
-Боже мій святий!
Який я все-таки дурний,
Якщо я думав, що з тобою
Займатись гріх такою грою.