А листя падають...

Купайсь у СНІДІ, чи в болоті
І не питай, якої плоті.
Нині вже честь - то не мірило,
Якщо по літру є на рило.
Й навіщо Божа вам обуза?-
Як можна й так гульнуть від пуза.
Й ніяковісіньких проблем,
Де світ, куди не кинь - гарем!
І непотрібно сповідаться,
Ну це ж хіба не благо, братці?
А потім мамочці лелека
В дім принесе діток від Гека,
Але не рідній мамі з татком
А тим - що там десь мають хатку.
Бо їх дівки заяловіли,
Бо, надто, всіх завжди хотіли.
Й нащо шукать дітей в капусті?-
Як можна поруч, в нас, в - розпусті.
9.2.2003 р.

ДИВНА РОМАНТИКА
Удома жінка, син і дочка
А ти поглядуєш на ту,
Яка все літо в холодочку
Свою викохує красу.
Яка нікому не відмовить -
Хто зможе файно підійти,
І на стегенця дурнів ловить
Таких веселеньких як ти.
Мені і соромно за себе,
А якщо чесно - й їх всіх жаль,
Що з нас ніхто пройти не може -
Тих романтичних Галь і Валь.
Не розумію я 'ледачих'
І де порядності межа?
Виходить, хай вона і гірша -
Аби вона...була чужа?
6.11.1980 р.

ПРИСНИСЬ МЕНІ
Якщо ти іншому віддана -
То хоч приснись мені, кохана,
Разом в ві сні ми політаєм
Й по світлих росах поблукаєм;
Щоб я наситився тобою,
Немов, скрипаль своєю грою,
І, щоб, коли настане ранок -
Я був веселий, як світанок.
Щоб, навіть, сонце гралось мною,
Як я всю ніченьку з тобою.
8.1.2005 р.

ВІТАМІН ЩАСТЯ
Скільки б жінок не існувало,
І хто б з нас скільки їх не мав,
Нам вічно їх не вистачало,
Інакше, хто б їх з нас шукав?
Бо кожна нова - новий спалах,
Бо кожна нова - новий грім,
І чим їх більше з вами мали -
Тим більш було і змісту в тім.
Бо кожна жінка - неповторна
Як кожна квіточка в гаю,
Бо кожна з них то - нове свято,
І новий вітамінчик 'ю'.
Бо кожна жінка - нові шквали,
І скільки б бурь цих не було?-
Нам вічно їх було все мало
Хоч і в вушах від них гуло.
Бо чоловік - така істота:
Він все на світі обійде,
Але ніколи не обійде
Дівча, яке, як мак цвіте.
Я на жінок дивлюся, друзі,
Немов на поле квіточок.
І кожну поглядом стріляю,
Немов мисливець качечок.
І хай би скільки не дивився
На їх розкішні грудоньки...
Та варт дружині відвернутись -
Як знов я впрусь у ті цяцьки...
І кожен раз себе питаю:
-Невже в дружини не такі?
-Такі, такі! - можливо й кращі,
Та це ж, як бачите, - чужі.
Напевно, так було і буде,
І нас тут нічого винить,
Бо так природа постаралась,
Щоб ми усіх могли любить.
29.9.2003 р.

НЕ СТВОРЮЙ ІЛЮЗІЙ
Я не знаю, скількох ощасливив ти,
І не знаю, що краще, що гірше,
Але впевнений, брате, прости,
Що твоя ощасливила більше.
Бо ми думаєм, що -ОГОГО!
Але є й серед нас - ОГОГІШІ,
Так, що ти не радій так, браток,
І не думай, що ти - найхитріший.
Бо жінки, хай простить мене Бог,
/Що порою я їх критикую!/ -
Абсолютно такі ж як і ми,
Хто гукне - вони теж... заночують.
І не створюй ілюзій, браток,
І не думай, що ти наймудріший,
Бо дуреп вже на світі нема,
То ж пиши ти свої краще вірші.
Ще й подякуй дружині за те,
Що тобі ще й обіди готовить,
Й не питає тебе , де ти був,
Коли ранком приходиш з 'роботи'.
І не бачу я в цьому гріха,
/ Хай мене мужики вибачають!/,
Бо жінки также само як ми -
Те... шукають, що в них віднімають.
27.4.2004 р.

ХТОСЬ НАВРОЧИВ
Скажу вам, хлопці, як знавець,
Що кожна жінка - то вінець,
Отож, як стріну їх в гаю -
На котру гляну - ту й люблю.
Хоч сам колись казав при всіх,
Що всіх кохає - тільки псіх,
А зараз, ніби, хтось наврочив,
На котру гляну - ту і хочу.
12.1.2006 р.

БОЖЕ ЯНГЕЛЯТКО
Жінка - це усі стихії віку:
Там тобі й сатурнові кільця,
Там тобі і радощі , і втіхи
Й, головне, там - свято для кінця.
Бо дружина, хай Господь боронить! -
Це як в небі сонця круглий диск:
То теплом і ніжністю вас пестить,
То, гляди, вам піднімає тиск.
Бо дружина, як Луна на небі
У якої вічно два лиця:
Те, що видно - то для чоловіка,