А листя падають...

13.11.2001 р.

СКЛАДОЧКИ
Ми по стежечці ідемо -
Сонце падає,
Як на тебе подивлюсь -
Душу радує.
Ми ідемо, йдемо, йдем...
А вже темненько.
Як на складочки погляну
Серце тенькає.
Вже й до річеньки прийшли,
Аж до кладочки.
Ой, як взять тебе хотів
Я за складочки.
Тільки Місяць, ніби змій -
Посміхається,
Ніби каже: все мов з них
Й починається...
Через поле, через лан
Кожну ніченьку
Ми ходили вдвох з тобою
Через річеньку.
Й скільки раз ходили ми
Через кладочку,
Та ніяк не міг добратись
Я до складочок...
Бо і ти, і я не знали,
І не відали,
Що любов уже тоді
Ми прокліпали.
19.1.1990 р.

ПРОЛЕТІЛИ ГУСИ
Пролетіли гуси дружньо біля хати,
Ну а ти все думаєш: дати чи не дати?
Над Десною гуси вже давно гелгочуть,
Ти б іще раділа, що тебе ще хочуть.
Ти б іще гордилась, що тебе не гудять,
І що є ще дурні, що тебе ще люблять.
9.4.2000 р.

КОЛИ ЖІНКА РОЗДЯГАЄТЬСЯ
Коли жінка роздягається,
Щось з душею відбувається,
І не можу те збагнуть,
Звідки імпульси ті йдуть?
Чи від стеген, чи колін
У душі незвичний дзвін?
Тільки глянеш на те тіло -
Як тебе тягне наліво.
Вся душа вогнем горить,
Що не знаєш, що робить?
Й поки в нього не пірнеш -
Хоч убийте! - не заснеш.
16.10.2001 р.

БЕЗКОШТОВНА ЛОКШИНА
В нас привикли усі до брехні,
Бо вона, ніби й справді мудріша:
Там солодкі слова і хмільні,
Там тобі і Мальвіни, і Ріца.
В брехунів надто щедра душа,
За що дури їх палко кохають,
Бо в їх вічно безплатна 'лапша',
Та, що дурам на вуші чіпляють.
А коли тій до тями дійде -
Він вже буде далеко - далеко,
А залишиться тільки 'лапша'
Й поруч з нею веселий лелека.
Я не проти брехні, а ні чуть,
Бо не брешуть одні лише дурні,
А від правди всі люди помруть,
Як узнають про справи амурні.
Так гуляй, так живи, так радій!
Швидке щастя - швидкі процедури...
То ж фарбуй свої кінчики вій -
Те що роблять закохані дури.
27.4.2004 р.

ГРІШИ Й МОЛИСЬ!
Не нам судити про мораль,
Про тих хто любить - Валь і Галь.
Отож, не нам судить про гріх,
Якщо він створений на всіх.
Бо, Бог, коли жінок творив,
Зробив - щоб кожний з нас любив,
Бо гріх, на те він є і гріх,
Щоб гарне щось ділить на всіх.
А квітку, щоб дала та плід
Треба, щоб джміль її як... слід.
Адже, сам Бог заповідав,
Щоб кожний всім гріхи прощав.
І Бог тебе простить колись,
Отож, гріши, але молись.
14.3.2004 р.

ПРО ВІРНІСТЬ
Той, хто в житті придумав вірність -
Був, певно, хворим і старим,
Бо як тверезо подивитись,
Навіщо вірність молодим?
Тому, ото й спішить пізнати
Кожен із нас і тут, і там,
Але про це ніхто ні слова -
Поки не вмаже... триста грам.
Тому живи і не брикайся -
Поки ще дибає кінець,
Бо як впаде не допоможе -
Тобі ні лікар, ні мудрець.
Бо в тім кінці - найбільша мудрість,
То ж не сором їх а радій,
Що посилає хлопцям небо
Таких гарнюсіньких повій.
І помолись за їх ти душі,
Які в любу хвилину дня,
Тільки гукни її до себе,
Вона без комплексів - твоя.
10.1.1992 р.

ЧАРІВНА МИТЬ
На чарівну красу жіночу
Дивлюсь завжди, немов на мить.
Тому завжди її я хочу,
Де б не зустрілась - зупинить.
Душа від погляду 'товстіє',
Аж кров у жилах цибенить,
Бо жінка це - найбільша мрія,
Для всіх, хто може ще любить.
6.3.2001 р.

МЕДОГОНКА
Чим більше я взнаю життя -
Його я менше розумію,
Так як не можуть зрозуміть
Ті всі себе, що ждуть повію.
Самі ж до неї всі ідуть,
Несуть їй всі свої таланти...
А потім гудять і женуть,
Як полоненних окупанти.
І в ту ж хвилину, мов на мед
До їх всі мчать навперегонки,
Аби пірнуть в її 'запрет',
І вилить мед до медогонки.
17.2.1997 р.

ТИСК
Все життя я мчавсь до тебе
На твоїх колінок блиск,
Від якого варто глянуть -