А листя падають...

Десь в тайзі, чи на шахтах копаються,
Та податливі, й ті що з брехні,
Як не дивно - на морі купаються..
22.8.1997 р.

ФІЛОСОФІЯ ВІКІВ
Я не боюсь сказати вголос:
Що секс - ото і є життя,
І той, хто думає про нього -
В тих справді істинна душа.
А праця, їжа і достаток -
То є не більш, як похідні,
І поки є з ким і ще можеш -
То не питай про вихідні.
Бо, знаю: в тій короткій миті -
Вся філософія віків,
Бо все, що зв'язано з коханням -
То все від неба і Богів.
Тому живи і насолоджуйсь
І срібних кліток не будуй,
Бо поки їх ти побудуєш -
То вже й не треба буде...буй.
4.12.2000 р.

ВИТВІР БОГІВ
Коли йде дівчина - візьми й зупинись,
І хочеш, не хочеш - ти їй поклонись,
Шануй її ніжність і дякуй Богів
За цей подарунок, цей витвір віків.
І хай не лякає вас крик їх і гнів,
То Бог так зробив, щоб їх більше хотів.
3.2.1970 р.

ЯКБИ НЕ ТИ
З тобою не знаю негоди,
Від тебе оці всі вірші,
Від тебе і в хмарну погоду
Сонячно вічно в душі.
Бо ти моє - вічне натхнення,
Як в лузі ранкова роса.
І щоб світ робив я не знаю,
Щоб зникла ця Божа краса?
Й чого буде варте те поле
Як стану тобі я не люб,
Й чого буде варта Планета
Без цих груденяток і губ?
8.12.2001 р.

ЯКЩО ТИ МУЖИК!
-Розум весь у парику твій,
Ніжність в пальцях на кінці,
А якщо парик ти втратиш,
Що ж залишиться тоді?
Тут дівчина подивилась
На мужчину, ніби штик:
-Ну а я то міркувала,
Що мужик - завжди мужик...
І для нього, як він справжній -
Головне не сам парик...
10.8.1969 р.

ЩОБ СПІВАЛИ ДРОЗДИ
Як пісні співатиму сумні -
Подаруй ти посмішку мені,
І надії всього лише мить,
Бо без неї й пісня не дзвенить.
Й щоб завжди співали в нас дрозди -
Ти цілуй, цілуй її й не жди.
22.6.1990 р.

ТАКУ ЯК ТИ
Любов приводить нас до тями
І манить зовсім в інший світ,
Де не лякають гори, ями
Як з вами той чарівний цвіт.
Я тільки зараз зрозумів те,
Коли пройшло моє життя,
Наскільки був в житті наївним,
Як вперше стрілася вона.
Така як та - то справжнє свято,
То для мужчини - оберіг,
І я б її сьогодні й завтра...
І не вважав би це за гріх.
Таку як та, прости мій Боже,
Чекають всі з усіх доріг,
То нас колись вожді учили,
Що, мов чужик кохати гріх.
А те, що ті самі робили -
Не всім присниться і в ві сні,
Зате ми оди їм творили
Й про них складали ми пісні.
22.9.2007 р.

ПОКИ СТОЯВ
На любов, що гріх таїти!-
Я дивився, як на спорт,
І мені було байдуже
Де знаходився той порт.
Я тоді про рай не думав
Поки в мене ще стояв,
Бо тоді, як депутат я
Ше на все й на всіх я чхав.
11.3.1990 р.

МАТЕРИНСЬКЕ СЛОВО
Як дівчисько рветься до мужчини
І напалить для кохання піч -
То тоді її ви хоч убийте,
Не поможе материнська річ.
А як кров в дівчини переграє
І остигне невгамовна піч -
Отоді і розум повернеться
І почує материнську річ.
10.6.1990 р.

КРИВИЙ ТА АЗА
По бруківці йде кривий,
Як побачив Азу -
Став, як легінь молодий -
Вирівнявсь відразу.
От що роблять з нас любов
І дівочі очі!
Всіх вирівнюють вони,
Хто кохання хоче.
26.12.1990 р.

ЩОБ ЖИТЬ
Навіть, як людина щира
І чарівна, і прудка,
То і цього ще не досить,
Треба пісня, хліб, вода.
Бо, як кажуть, без води -
Ні туди, і ні сюди...
21.6.1992 р.

ЩОБ РОБИЛИ МИ?
Щоб робили ми в долині
Щоб не очі в неї сині,
Щоб не личко в неї миле -
Що до гаю заманило,
І не ті її маніжки -
Що заманюють... між ніжки?
2.11.2001 р.

ЧУДОВА МИТЬ
Мені було десь літ сімнадцять,
Я біля річки пас корів,
Як раптом чую:
- Глянь, грудашки
На тебе дивляться з-під брів!
Підняв я голову і справді -
Який розмах, який політ!
І грудоньки ті, мов на сайді,