А листя падають...

2.12.1997 р

СТАРІСТЬ
Не будую я ілюзій
Що життя безсмертне,
А тому завжди стараюсь
Буть в формі належній.
То ж, як тільки я десь стріну
Файну молодичку,
То очам я дозволяю
Шмигнуть під спідничку.
А коли іду по пляжі -
По юрбі гасаю,
І дівчаток, мов рентгеном
Всіх я розглядаю...
Та і пальчики під блузку
Навперейми пруться,
Варто лише тій дівчині
Трохи перегнуться...
А товариш вже сам знає,
Що з дівчам робити,
І куди його гарненьке
І як... посадити.
От і думаю про себе:
І звідки та сила,
Що пора вже помирати,
А тут - мов збісило?
Чи таке у всіх буває,
Чи в тих, хто старіє,
В кожну щілинку зір лізе,
І не червоніє?
1.7.2001 р.

ЯКЩО ПІЗНАВ ЛЮБОВ
Як шум доноситься з дібров -
То так і знай, що там хтось ходить...
І от-от вистрілить любов,
Що божим світом верховодить.
І потім, як би не втікав,
І як би ти не відбивався,
Проте, якщо любов пізнав? -
Значить, з дитинством розпрощався.
17.2.1997 р.

ПРО ПРАВДУ
Як жаль, що правда не в пошані.
Ну що про себе вам сказать,
Що я мужик, живу на Бамі,
Де комарі всю ніч пищать.
Та, взнавши правду цю про тебе -
Від вас і шльондра утече,
Хоч їй також коханця треба,
Коли як слід їй припече.
Правду, нажаль, не всі сприймають,
Й не всі її бажають знать,
Хіба крім тих, що світом правлять,
Але й вони також мовчать.
Значить, вона таки колюча,
Неначе шубка в їжака,
Тому вона така й болюча,
І всіх лякає, як змія.
А от брехня! - то зовсім інше -
Там є і золото, й бальзам...
І от все те, чого немає -
Те все й дарують дурням нам.
8.7.1981 р.

ВСІ ХОЧУТЬ ОДНОГО
Скільки жінок - стільки й метафор,
Епітетів і порівнянь,
Бо кожна жінка, як не дивно,
Яку не стрінь - з одних питань.
Бо як уважно придивитись -
Весь марафет їх - для нікчем,
Яким і в голову не прийде,
Що і жінки хотять гарем.
Бо всі в житті одного хочуть,
/Нехай мене простять Боги!/:
Щоб їх любили, чарували
І як частіше їх могли.
14.3.2004 р.

РОСІЙСЬКА РУЛЕТКА
От уже і ми дідами стали,
А, здається, вчора це було
Як дівчат за стрічечки тягали,
І втікали з ними за село.
Як ходили в школу, сперечались
Про далекі зорі і світи,
Як дівчатка нам не піддавались,
Хоч від нас й не думали іти.
І сидиш весь вечір біля неї...
Ну а серце, як церковний дзвін
На весь двір, як бубон вибиває
Від її білесеньких колін.
Уявляю, що було б в ті роки
Будь у нас хоч трохи в голові...
Ми б отих красунь рум'янощоких -
Всіх би одружили на собі.
А сьогодні це не ті вже феї,
Бо не знають, що вони хотять?
Це уже неначе лотарея,
І попробуй ти її вгадать.
Це уже, як гра у ту рулетку,
Де на карту ставиться життя.
Й добре, якщо виграєш конфетку,
А якщо - кардан від рогача?...
18.12.1997 р.

АБИ МЕНЕ НЕ ЗАБУВАЛА
Подарую тобі, люба,
Ніби жар гвоздички,
Щоб завжди вогнем палало
Днем і ніччю личко.
Подарую тобі, люба,
Я червоні вишні,
Щоб були у тебе груди,
Як піони - пишні.
Подарую тобі, люба,
Ніби Сонце кали,
Щоб до тебе днем і ніччю
Парубки стрибали.
10.7.1981 р.

ЛЮБЛЮ УРАГАНИ
Всім подобається спокій,
А мені, як грім гримить,
Як у мене та під боком -
З ким я можу побубнить.
Я люблю як на світанку
Будять тишу в нас дрозди,
Як дівчата просять хлопців,
Щоб не лізли до... біди.
5.1.1983 р.

ВІРНИЙ СЛУГА
Я все життя в собі варився,
А зараз в мене - колектив.
І хоч нікому не корився,
Та Ненці вірно я служив.
1.10.1989 р.

Я КВІТИ НІС
Я так завжди до тебе мчався,
І так до тебе я летів,
Бо дуже того я боявся,
Щоб інший хтось не перестрів.
Я квіти ніс, неначе факел,
Вогонь в моїх рукав палав,
Я ніс любов і ледь не плакав,
Бо кожен раз я не встигав.
Я вже давно не вірю в свято