Безпосереднє керівництво основною виробничою ланкою промисловості — промисловим підприємством здійснює вищий (відносно нього) орган — адміністрація об’єднання — для підприємства, яке входить до його складу, або безпосередньо міністерство — для об’єднань і деяких важливих підприємств та казенних підприємств, які прямо підпорядковано міністерству.
До ланки управління підприємством, яке розташовано на території АРК, може включатися ще й відповідний керівний орган автономії.
§ 3. Підприємства та їх об’єднання
в промисловості. Правове становище
їх адміністрації
Промислові підприємства та їх об’єднання — це основні (первинні) ланки промисловості. Вони є безпосередніми виробниками промислової продукції. Їх діяльність поєднує в собі централізоване керівництво та самостійність і ініціативу в прийнятті конкретних рішень у межах своїх повноважень і відповідно до прогнозів економічного й соціального розвитку галузі, установ вищих органів.
Промислове підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України й відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства. Держава гарантує додержання прав і законних інтересів підприємства.
Управління промисловим підприємством здійснюють відповідно до його статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна й принципів самоврядування трудового колективу. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати.
Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи. Власник або уповноважені ним органи можуть делегувати ці права раді підприємства (правлінню) чи іншому органу, який передбачений статутом підприємства й представляє інтереси власника та трудового колективу.
Найняття (призначення, обрання) керівника підприємства є правом власника (власників) майна підприємства й реалізується безпосередньо або через уповноважені ним органи.
Вищим керівним органом колективного промислового підприємства є загальні збори (конференція) власників майна. Виконавчі функції щодо управління колективним підприємством здійснює правління.
Адміністрацію промислового підприємства відповідно до принципу єдиноначальності очолює його керівник. За найняття (призначення, обрання) власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладають контракт (договір, угоду), в якому визначають права, строки найняття, обов’язки та відповідальність керівника підприємства перед власником і трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення й звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом (договором, угодою) та законодавством України.
Керівник підприємства (переважно це генеральний директор (директор) або начальник, управляючий) самостійно, без довіреності, діє від імені підприємства, вирішує питання господарської, фінансової, соціальної та інших видів діяльності (за винятком віднесених статутом до компетенції інших органів управління даного підприємства). Його повноваження є похідними від завдань і прав підприємства, яке він очолює. В межах своєї компетенції керівник приймає обов’язкові до виконання накази по підприємству, зараховує до штату та звільняє працівників, застосовує до них заходи заохочення й накладає дисциплінарні стягнення. Членів адміністрації підприємства — заступників керівника підприємства, керівників і спеціалістів підрозділів апарату управління й структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць та інших аналогічних підрозділів підприємств), а також майстрів і старших майстрів теж призначає на посаду й звільняє з неї керівник підприємства.
Повноваження виробничих підрозділів та їх керівників регулюють статут промислового підприємства, положення про них.
Промислові підприємства мають право на добровільних засадах об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України, тобто утворювати об’єднання.
До об’єднань підприємств, зареєстрованих в Україні, можуть входити й підприємства інших держав.
Промислове об’єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням і діє на основі договору або статуту, який затверджує його засновник або власник. Підприємства, які входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи. Об’єднання не відповідає за зобов’язаннями підприємств, які входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов’язаннями об’єднання, якщо інше не передбачено установчим договором (статутом). Підприємство під час здійснення господарської та іншої діяльності має право за власною ініціативою приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України.
Безпосереднє управління державним промисловим об’єднанням здебільшого здійснює адміністрація головного промислового підприємства, яку очолює генеральний директор (директор, президент). Як і директор промислового підприємства, він діє на підставі принципу єдиноначальності, несе повну відповідальність за діяльність об’єднання. Від імені об’єднання він розпоряджається фінансами, основними й оборотними засобами виробництва, іншим майном об’єднання, представляє його ззовні тощо.
Генеральний директор видає накази, які є правовою формою його діяльності.
До структури апарату виробничого об’єднання входять підрозділи, на які покладено виконання спеціалізованих функцій: фінансовий відділ, планово-економічний відділ (або відділ збуту та постачання продукції, сировини тощо), відділи — кадрів, організації праці, технічного контролю, комерційний, по будівництву (реконструкції) та розвитку, бухгалтерія та ін., які очолюють заступники директора (комерційний директор тощо) або головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер та ін.). Повноваження цих підрозділів закріплено в статуті виробничого об’єднання.
§ 4. Місцеве самоврядування й промисловість
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що відносини органів місцевого самоврядування з промисловими підприємствами, які перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Останні виконують усі функції власника таких підприємств, тобто розпоряджаються їх майном, призначають на посаду та звільняють з посади керівників підприємств, визначають стратегічний напрям розвитку й діяльності підприємств тощо.
Відносини з промисловими підприємствами, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній основі та на засадах підконтрольності в межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. З питань здійснення делегованих їм органами виконавчої влади повноважень органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на таких промислових підприємствах, насамперед з питань додержання земельного, екологічного законодавства та ін.
Органи місцевого самоврядування можуть об’єднувати на договірній основі кошти промислових підприємств, розташованих на відповідній території, з коштами інших підприємств, установ, організацій, населення, а також бюджетними коштами для будівництва, реконструкції, ремонту й утримання на пайових засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища; затверджувати для промислових підприємств ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля; залучати промислові підприємства некомунальної власності до участі в обслуговуванні населення відповідної території, координувати цю роботу тощо.