Лайонел з дружиною ніколи не мали дітей — він довірився Сінді, що дуже шкодує про це. Буде ще не пізно, заявляв він, щоб вони із Сінді завели спільну дитину, якщо незабаром одружаться. Також він із радістю надасть домівку Роберті й Ліббі й зробить усе можливе, щоб замінити їм батька.
Сінді зволікала з рішенням і мала на те кілька причин. Перш за все вона сподівалася, що стосунки між нею та Мелом покращаться, що їхній шлюб стане ближчим до того, яким був раніше. Вона не могла з певністю сказати, що досі кохає Мела; до кохання, як зрозуміла Сінді, з віком починаєш ставитися щоразу скептичніше. Та вона принаймні звикла до нього. Мел був поруч; а ще ж були Роберта з Ліббі; як і багато жінок, Сінді боялася кардинальних життєвих зрушень.
Спочатку вона також вважала, що розлучення та другий шлюб завдадуть удару її соціальному статусу. Та наразі Сінді вже змінила думку. Багато людей розлучались і не зникали зі світського життя, навіть ненадовго, а бувало, що одного тижня можна було побачити жінку з одним чоловіком, а наступного — вже з іншим. Сінді іноді здавалося, що не бути навіть раз розлученою вважалося чимсь занудним.
Існувала також імовірність, що шлюб з Лайонелом підвищить соціальний статус Сінді. Він набагато охочіше, ніж Мел, брав участь у вечірках. Уркгарти також були давньою та поважною родиною в місті. Мати Лайонела досі, наче стара дама, проживала в занедбаному маєтку біля «Дрейк Готел», де старовинний дворецький оголошував про прихід візитерів, а артритична служниця подавала полудневий чай на срібній таці. Лайонел якось водив туди Сінді на чаювання. Пізніше повідомив, що про Сінді склалося хороше враження, і він був певний, що переконає матір поручитися за Роберту та Ліббі, коли настане їх час у ролі дебютанток.
Інколи — через розбіжності з Мелом, які ставали все напруженішими, — Сінді вже от-от була готова ринутися вперед, віддатися Лайонелові, але її зупиняла одна річ. У сексі Лайонел був наче вмирущий лебідь.
Він старався щосили, і час від часу йому навіть вдавалося її здивувати, та здебільшого їхні злягання нагадували годинниковий механізм, у якого розкрутилася ходова пружина. Як він похмуро сказав після чергового невдалого сеансу, що відбувся у спальні його квартири та розчарував обох: «Знала б ти мене, коли мені було вісімнадцять; я був наче молодий жеребець». На жаль, Лайонелу вже давно було за вісімнадцять; сорок вісім, якщо бути точною.
Сінді передбачала, що, коли одружиться з Лайонелом і вони почнуть жити разом, такий обмежений секс, яким вони зараз насолоджувалися в ролі коханців, зійде нанівець. Звісно, Лайонел намагався компенсувати це іншими способами — він добрий, щедрий, уважний, — та чи цього достатньо? В плані сексу Сінді зовсім не ослабла; вона завжди була досить хтивою, а останнім часом її бажання та сексуальні апетити тільки зросли. Та навіть якщо Лайонел був нікудишнім у цьому, з Мелом усе одно справи йшли не краще, тож яка різниця? Загалом Лайонел дасть їй більше.
Можливо, найкраще рішення — це одруження з Лайонелом Уркгартом, а згодом пошук партнера поза шлюбом. Звісно, останнє — завдання не з простих, враховуючи, що вона матиме статус молодої дружини, але якщо бути обачною, то все мало б вдатися. Інші люди, про яких вона знала — чоловіки та жінки, деякі обіймали досить високе місце в суспільстві — чинили так само, щоб залишатися фізично задоволеними та не порушувати шлюбу. Зрештою обдурювати Мела їй вдавалося. Він може підозрювати її, та вона певна, що Мел геть не здогадується про Лайонела чи будь-кого іншого.
Так, а що сьогодні? Їхати в аеропорт, щоб раз і назавжди вирішити все з Мелом, як вона надумала раніше? Чи краще зв’язатися на вечір з цим газетником, Дереком Іденом, який стоїть поруч та очікує відповіді на своє запитання.
Сінді спало на думку, що, можливо, вона впорається з обома завданнями.
Вона всміхнулася Дереку Ідену.
— Повтори. Що ти казав?
— Казав, що тут гамірно.
— Ага.
— Можливо, нам краще пропустити вечерю та перенестися в якесь тихіше місце.
Сінді ледь не розсміялася вголос. Натомість вона кивнула:
— Гаразд.
Вона роззирнулася навколо, на інших організаторів та гостей вечірки для преси від благодійного Фонду допомоги дітям Арчидони. Фотографи припинили зйомки; отже, сенсу залишатися надовше вже не було. Вона могла тихенько зникнути, ніхто й не помітить.