Голос з-за дверей: Відчиняй, падло! Двері висадим!
Лікар: Ворог не пройде!
Ставе біля дверей тумбочку.
Івасик: Бе-е-е...
Розганяється і б’є в тумбочку головою. Двері ламаються, в квартиру з криками вриваються бацили. Вони хапають Лікаря і Івасика.
Лікар(кричить): Не чіпайте інтєлігєнта!
Івасик(кричить): Му-у-у...
Гангрєна(кричить): В мішок їх! (Показує на мішок у Випадєнія Матки.)
Ганарєя, Язва відбирають мішок у Випадєнія Матки, яке страшно кричить.
Випадєніє Матки: А-а-а...
Івасика і Лікаря садять в мішок. Гангрєна закручує його, інші бацили пиздять квартиру: фікус, тумбочку, здирають портьєру – і вихорєм зникають в проломі дверей, несучи в мішку Лікаря та Івасика.
Входить Смєрть.
Смєрть(дивиться на Гіппократа): На!
Смєрть показує Гіппократу всім зрозумілого жеста.
ЗАВІСА.
Данко
Данко.
Натовп.
Ліс. Входить натовп. Натовп дико і страшно реве. Де-по-де можна іноді почути обривки розлючених фраз типу: «Хлопці, харош ноги бить. Начальство очки гребе, а ми пизди лопатою вигрібаємо!» та таке інше.
Входить Данко і стріля з пістолєта в повітря.
Данко: Мовчать!
Всі мовчать так, шо стає ніяково.
Данко: Не розмишлять! Чмо японське... Іттіть!
Голоси: Та куди ж іттіть?
Данко: Іттіть, контра! Хто не хоче – уб’ю, нахуй!
Данко вириває з грудей серце, яке світиться карасіновим світом, і вимахує ним, як ліхтарем.
Голос з натовпу: Ніхуя собі!
Данко(кричить): Ура! Вперед, чмо японське!
Всі біжать за Данком в напрямі, протилежному тому, куди йшли.
Болото. Входить натовп з Данком.
Данко: Іттіть!
Голос з натовпу: Ги, та вже, мабуть, прийшли!
Данко: Контра! От не пиздіть, а іттіть!
Голос з натовпу: Я їбав таку жізнь!..
Данко: Шо поставали, пизда ваша мати?!
Запопадливий голос з натовпу: Данко, серце згасає!..
Справді, серце в руці у Данко починає гаснути. Данко кидає його з розмаху об кочку і затоптує ногами. Потім вириває у себе печінку. Печінка відразу ж починає горіти синім вогнем.
Данко(несамовито реве): Іттіть!
Данко і натовп зникають у напрямі, протилежному тому, куди йшли.
Пустиня. Входить натовп з Данком.
Данко (шуткує): Ге-ге! Ніхуйова пагодка!..
Натовп мовчить.
Данко: Що мовчите, га? Де Ізергіль, стара блядь?
Голос з натовпу: Вчора здохла.
Данко(невпевнено): Іттіть.
Голос з натовпу: А не пішов би ти сам нахуй?!
Запопадливий голос з натовпу: Данко, печінка згасає!..
Данко кида об підлогу смердючу, згорівшу печінку.
Запопадливий голос: Данко, нирки рви, вони горітимуть!..
Данко вирива нирки. Вони горять, але не так яскраво, як хотілося б. Тоді Данко і їх кида об пісок.
Данко: Що, падлюки, тепер довольні?
Натовп мовчить.
Данко: Тепер вам всім піздєц!
Помирає.
Голос з натовпу: Ніхуя не піздєц, ми тут з пустині сад зробимо!