Хоча, зрештою, метою мого листа є повідомити тобі зовсім інше. Сподіваюся, ти не сприйняла моє раптове зникнення як щось образливе для себе або те, що я образився на тебе. Думаю, підстав для взаємних образ у нас зараз немає. Хочу вірити, що ти задоволена своїм теперішнім існуванням, а тому дозволяю собі пробачити скоєння певних речей, які за іншої (чи, як кажуть у вас у Тигирині, інакшої) розв’язки могли б тебе образити.
Так от, люба Гореславо (дозволь мені цю неґречність), я не знаю, які висновки ти зробила з того, що з тобою трапилось, але кілька питань у тебе мало би виникнути. За умови, що ти думала над усім цим логічно (хоч я і сумніваюся, що жінкам притаманне логічне мислення, – прошу не сприймати це як чоловічий шовінізм, а лише як констатацію фізіологічних особливостей жіночого організму). Перша деталь, яку ти не могла не помітити, – запрошення на твоє теперішнє місце роботи приніс тобі я. Як воно опинилося у мене? Дуже просто – автором проекту Ukrainianpeep-showбув саме я. Хоча це й сталося достатньо випадково.
Одного разу я прийшов у гості до свого приятеля Ганса Кнехта, який працює головним редактором розважальних програм на телеканалі RTL-2. Ми досить довго банячили (о, як я люблю цей сленг, якого не знайдеш у жодному пристойному словнику, ці словники взагалі до огиди пристойні), і він розповідав мені, що канал останнім часом має проблеми з рейтингом, через що почав втрачати рекламодавців і програвати конкуренції. На Ганса керівництво поклало нелегкий обов’язок знайти ідею для нової рейтингової програми. А оскільки зараз найвищі рейтинги на телебаченні має жанр realityshow, то нова передача повинна пасувати в цю нішу. Але пропонувати потрібно було щось, чого немає на інших телеканалах. Конкуренти на той момент показували кілька таких шоу: в одному придуркуватого вигляду студент у прищах намагався вижити у джунглях Бірми, в іншому група науковців училася користуватися в польових умовах землеробськими інструментами кам’яного віку, а у третьому ентузіасти перепливали на плоті Атлантичний океан. На це я зауважив, що переплюнути конкурентів їм вдасться, тільки якщо шоу не просто запропонує нову тематику, а порушить якусь етичну норму, людям завжди подобається брати участь у чомусь забороненому. Наприклад, підглядати за кимось у замковий отвір або читати чуже листування, бажано інтимне. А якщо додати до цього ще й умови якоїсь екзотичної країни, де ніхто не бував, успіх гарантовано. Так, на п’яну голову і виникла ідея встановити приховані камери у помешканні привабливої української журналістки (еротика+політика=коктейль успіху). Але реалізовувати все це я спочатку категорично відмовився. Не спокусила мене й солідна сума гонорару.
Невдовзі я майже забув про розмову зі своїм другом з телебачення і взявся за написання аналітичної статті для солідного німецького тижневика «Україна очима іноземця». Робота забрала у мене майже цілий тиждень, але матеріал вийшов дуже цікавим (зрештою, ти його бачила, КРІС-2, здається, навіть публікував уривки).