— Рен.
— Я б могла…
— Рендалл Савітрі, — Зіґ поклав долоню на її плече і слабко стиснув. — Усе добре. Впливати на фізичні об’єкти не треба — це, якщо не помиляюсь, дуже небезпечно для тебе. Усе під контролем. Справді. Я поговорив з Ніктою. Ми давно розійшлися. Нині ще розірвали контракт. Нас нічого не пов’язує.
— Але ж тобі всього двадцять…
— …п’ять. Не так і мало як на студента Академії, — Зіґ знову криво посміхнувся. — А тепер забудь цю розмову і повір у мене. Ходімо. Дах. Сьогодні красивий захід сонця.
Розділ 11
День, коли розірвався браслет
Спустившись після споглядання заходу сонця на даху, група Ніка Ньєрда опинилась у веремії, яка нагадувала підготовку до свята. Настрій, щоправда, відрізнявся — насичений хвилюванням та іскрами сумнівів, а не веселощами. То там, то тут спалахували суперечки, але викладачі або голови груп гасили їх. Аматерасу найперше пояснила, що головне питання не підлягає обговоренню: вони не здаються і не здаватимуться за жодних умов.
— За захист відповідають Одін та Діта, — повідомив Ньєрд після останнього візиту до директорки.
— Захист? — брови Закса сіпнулися. — Ми начебто збираємося тягти час і нападати.
— Так, та оскільки викладачі не зможуть брати участі в протистоянні, вони бодай виділять силу нам на щити, — Нік повів друзів за собою крізь натовп. — Група Фрігг залишається в підтримці, — Ньєрд вказав рукою в бік гурту, котрий сидів півколом біля високої колони і палко щось обговорював.
Фрігг помахала їм і повернулася до своїх. Нік же поспішив уперед.
— Савітрі, ходи сюди! — Медея покликала Рен убік.
Дівчина підійшла, але несвідомо виставила блок. Чаклунка дістала з кишені крихітне лезо без руків’я і надрізала собі безіменний палець.
— Ти віриш мені? — спитала.
— Тобі передбачувану відповідь чи наївну? — хмикнула Рен.
— Повір мені. Один цей раз. Вибач уже, що не вказівні, але вони мені ще потрібні. Ти не знаєш, звичайно, але кров із вказівних дає кращий ефект при заклинаннях. Коротше… , — Медея провела закривавленим пальцем по губах Рен і заспокійливо додала: — Це маленький дарунок підсилення, на який я ще здатна…
— Медеє, годі базікати! — озвався Тесс.
— Біжу! — чорнявка тріпнула кучерями.
— Зітри це, і негайно, — Зак показав на закривавлені губи Рен, щойно вона доєдналася до гурту.
— Де ви хочете залишитися? — спитав Ньєрд у всіх, коли вони нарешті знайшли вільний куток.
— Я вже сказав. Я, Енліль та Адіті — основна ударна сила, — Закс склав руки на грудях із виглядом людини, котру ніхто не зможе переконати в протилежному.
— Атака я, — знизала плечима Нікта. — У підтримці з мене нуль сенсу.
— Те саме, — Зіґфрід кивнув замислено. — Думаю, найкраще приєднаюсь до основної трійці. Врешті, мені теж пропонували долучитися до Тріади.
— Я можу спиняти тиск Стовпів, — додала Діке.
— Я з Тессом співпрацював на границях. Будемо діяти в тому ж напрямку, — додав Нік. — Амоне, Рендалл?
— Загалом справа така: я йду на тіньовий бік, — видихнув чорнявець. — Це наказ Аматерасу.
— Але директорка певна, що ми мусимо вистояти. Чому вона відсилає тебе? — Ньєрдові брови смикнулися вгору.
— Вона певна, що зможу зробити те, заради чого ризикує вся Академія. Привести допомогу: тамтешню Тріаду.
— На богів, як нам допоможуть у боротьбі проти Стовпів? — хмикнув Зак. — І ще — з якої радості? Після всіх цих історій про взаємну ненависть…
— Ама вірить, тож маємо вірити й ми. У неї є домовленість із братом. Вистійте, скільки вийде. Я вирушив… вирушу негайно, як зможу. Нікс, відкриєш прохід назад потім? Я подам тобі сигнал.
— Так, звичайно, — кивнула Нікта, не відриваючи стурбованого погляду від Амонового лиця.
— Чому не йдеш негайно? — озвався Закс.
Чорнявець закотив очі:
— Бо не все залежить від мене, Нортоне ти допитливий. Я можу перейти на тіньовий бік, проте щоб опинитися там у правильний момент у правильному місці, треба і вийти звідси в правильний момент та у правильному місці. Місце — у нашому дворі. Час — коли сонце зникне за обрієм. Я вийду до Стовпів з вами, але встигну вчасно піти. У нас є ще найбільший козир.
— Це ж який?
— Аматерасу. Цукійомі, тамтешній директор, не допустить, щоб рідна сестра загинула… Принаймні щоб вона загинула не від його рук. Словом, у них складні сімейні стосунки. Ваше завдання — дочекатися.