Выбрать главу

З коридору вийшла Нікта Ромі. Вона стискала темряву в лівій долоні, душачи її чи вбираючи в себе. У правій долоні дівчина стискала камінь. Другий — чи радше перший — лежав біля ніг Рен. Та помітила на ньому багряну пляму і врешті зв’язала все докупи: Медею з розбитим чолом, камінь — шурхіт — удар — і темряву.

— Тією дівчиною була я, — гукнула Нікта. — Мене хотіла вбити Брюнгільда Ньєрд. Але їй не вдалось. І так, Брюн, дякую, що затримала їх!

— З превеликою радістю! Тепер же мушу покинути вас… — Тінь зробила реверанс у повітрі й розвіялася, залишаючи по собі передзвін, у якому Рен вчулися слова прощання.

Над своєю заступницею вже нависав Тесс. Він шарпнув її за плече, насилу підводячи на ноги. Медея не пручалася. Студенти розгублено збилися в гурт і зиркали на Нікту, мов на породження Тартару. Закс відпустив Рен — вона тут же осіла на підлогу і намацала похололими пальцями поріз на шиї. Тонкий і пекучий, він більше не кривавив.

— Усе, я вичерпав свій ліміт пригод на сьогодні, — простогнав хлопець, прикладаючи пальці до розбитого чола.

Та пригоди не хотіли відступати, бо тієї ж миті підвищення посеред зали зайнялося темно-червоним полум’ям, з язиків якого поволі виступила постать.

Постать належала високому чоловікові. Коротке волосся наїжачилося на його голові й помітно диміло. Потерта обтисла футболка не приховувала могутньої статури. З-за плечей новоприбулого визирав пощерблений ефес меча і всуціль вкритий візерунками молот. Перш ніж його погляд натрапив на заціпенілих студентів, чоловік важко зістрибнув з підвищення — запилюжені черевики гахнули об кам’яну підлогу, мовби могли завиграшки проламати її.

— Що ви всі робите тут — ще й у таку годину? — Чоловік мигцем провів рукою по обличчю. Зникли дим у волоссі, пилюка з черевиків, зброя за спиною, а заразом і помітна щетина.

— Ти хто ще такий? — прошипіла Медея.

— Ого! — кошлаті брови шугнули вгору. — Та Ама набрала для цього курсу винятково хамовитих невігласів!.. Що тут, заради маківки Олімпу, відбувається? Даю вам три секунди, щоб пояснити ситуацію.

— Нічого особливого, — недбало кинула Нікта. — Одна неврівноважена особа вирішила відкрити перехід в інші світи та зарізати іншу неврівноважену особу. Але все вирішилося.

— Ініціатор хто?

— Осьо, — Нікта кивнула в бік Медеї.

— Ага. Дякую, — чоловік, за мить опинившись поруч із чорнявкою, торкнувся пальцем її чола. Дівчина впала прямісінько на його руки, не мовивши ні слова.

— Що ти робиш? — злякано гаркнув Тесс.

— Що робите! — незнайомець блиснув грізним поглядом, тоді підхопив Медею, ніби та важила не більше ніж пір’їнка, і перекинув через плече. А тоді повернувся до студентів. — Я ваш бог. Ваше нещастя. І ваш новий викладач. Тому вимагаю звертання на «ви». А тепер чешіть звідси. Швидко. З усіма причетними до цієї метушні поговоримо завтра.

Чоловік швидко перетнув залу і як був — з Медеєю на плечі — пірнув у темряву коридору.

— Що , заради Тріади, було? — пробубніла Нікта.

За мить виявилось, що новий викладач має чудовий слух, бо з коридору долинув його крик:

— Торарей! Віднині називати виключно !

Розділ 8

Ризиковані кроки

Аматерасу, попри прогнози Закса, ні на кого смертельно не розізлилася наступного ранку.

— Ти абсолютно безвідповідальна! — заявила натомість Діке.

— А що я мала думати, коли ніхто нічого не пояснював? — спробувала виправдатись Рен, хоча подробиці вчорашньої ночі стояли перед очима надто яскраво.

«Як я могла взагалі на це підписатись?» — Думки вкотре закипали, але зустріч із директоркою — а вона особисто говорила з кожним героєм-зникальником — розставила все на місця.

— Любите шоколад? — саркастично спитала Аматерасу і, не чекаючи відповіді, продовжила: — Згідно з нашими записами, Медея не мала виняткових сил божества, зате в неї були чаклунські вміння. Вітаю, вас зачарували, Савітрі. Вас і всіх інших. Усіх, хто ревно плекав свої слабкості.

— І яке моє покарання? — зітхнула дівчина. — Уже ширяться чутки, що Медею на місяць відсторонили.

— Усе правильно. Вашій однокурсниці час прийти до тями й осмислити свої плани на майбутнє. У рамках правил Академії. Бо я б не хотіла вживати до неї А ви, наскільки бачу, не потребуєте канікул, Савітрі.