— Нефті-іда, — Закс відкинувся на спинку крісла і зчепив руки на потилиці. Бешкетний вираз повернувся на його обличчя. — Бачиш, Савітрі, вона — універсалка, яка володіє найбільшим спектром сил у нашій Академії. Вона мені допомагає. Не більше й не менше. І я з нею не сплю, якщо саме це тебе турбувало…
Рен похлинулася чаєм.
— Я цього не казала, Нортоне.
— Так, ти мені взагалі нічого не казала, бо переймалася моральною компенсацією. Тож мені довелося базувати свої висновки на темах наших попередніх розмов. Скажеш, коли захочеш продовжити. А наразі дякую, що допомогла провести сьогоднішній експеримент. Але тут надто солодкий чай. Тому наступного разу підемо в інше місце.
— А ти плануєш наступний раз? — брови Рен сіпнулись угору.
— Є одна справа, у якій допоможеш лише ти, Савітрі. Якщо припиниш мене ігнорувати.
— Гаразд. Годі. Більше не буду, — вона безсило опустила голову на складені руки й усміхнулась у відповідь. — Вважаймо, що я отримала свою моральну компенсацію…
Хлопець підпер голову рукою і спитав:
— То як у тебе з вітром?
— Умієш тицяти в мої болючі точки!.. Та ніяк наразі. Є корисні поради? Бо з Торареєвими методами викладання легше повіситися.
— Я з тобою у вогонь і воду, ти ж знаєш.
— Я не займатимусь водою і вогнем, ти ж знаєш.
— Це така крилата фраза.
— І що ж вона означає?
— Що ми з тобою маємо феноменальний потяг до чужих проблем, Савітрі.
Коли Рендалл наступного ранку розгорнула папірець зі списком занять, очі в неї ледь не полізли на лоба. Усі історії, рідкісне вирощування та подвійні практичні Керна і Торарея були на місці. На жаль, нікуди не зник Одін, групове практичне Діти вже маячило наприкінці тижня. А першою лекцією сьогодні значилось індивідуальне заняття в Аматерасу.
До сьогодні вона знала лише двох людей, які ходили на індивідуальні до директорки: Нікта й Адіті Агні. Перша вчилась керувати своїми хаотичними силами. Адіті ж ледь не всі вважали наступницею Аматерасу, тож вони точно мали про що поспілкуватися.
Чого від неї забажала очільниця, Рен боялась уявити.
Музика долинала саме від потрібного кабінету. Рендалл поправила кулон і рішуче попрямувала до дверей. Двері самі розчинилися, щойно вона наблизилась, і за ними постала найдивніша картина з тих, які Рен будь-коли бачила в кабінеті Аматерасу: там танцювала Адіті.
Руки, обвішані браслетами, злітали в повітря, наче переплітали там невидимі нитки, а босі ноги вправно відбивали ритм, ледь торкаючись підлоги. Здавалось, що музика сама підлаштовувалась під танець — то зривалася вгору, то завмирала, то плавно-плавно розгойдувалась у дрімотній тиші. Промені сонця навскіс перетинали кабінет, наче і їх Адіті перебирала пальцями. Очі її були заплющені, за спиною раз по раз злітали в повітря важкі коси.
— Завершуй! — голос Аматерасу розвіяв магію. Зірка зупинилась і церемонно вклонилася.
Тут Рен помітила і директорку у кріслі віддалік, і Нікту, яка читала щось, сидячи на підвіконні. Одногрупниця не виявляла ні найменшого інтересу до танцю.
— Результати цілком пристойні, — Аматерасу схвально кивнула, розглядаючи щось видиме тільки їй. — Ще трохи не стає гармонії між переходами — та це ви відпрацюєте з Одіном. А взагалі, мені ваш підхід сподобався. Доброго ранку, Савітрі!
— О, вітаю! — Адіті підійшла-підбігла до неї і зацікавлено окинула поглядом з ніг до голови.
— Ти гарно танцюєш, — пробурмотіла Рен, котра вперше опинилася лицем до лиця з найкращою студенткою.
— Дякую. Я лише переймаю в директорки вміння налаштовувати гармонію довкола нас, — розпашіла від танцю, Адіті здавалася ще красивішою. — Я — Адіті Агні. А тебе вже знаю. Ти врятувала Нікту Ромі!
— Я теж тебе знаю, — Рен не знайшла нічого кращого у відповідь. — Тобто — тебе знають. Ти ж Зірка.
— Агні, можете йти. На сьогодні досить, — перервала їхню розмову Аматерасу. — А тепер, Савітрі, ходіть сюди.
Рен наблизилася до директорки і замислилася, о котрій годині та зазвичай прокидається, що встигає зробити складну зачіску, завжди прикрашену морем шпильок.
— Ви, Савітрі, талановита мрієроста. Ніч балу довела нам це, — усміхнулася Аматерасу. — Довгої передмови не буде: хочу, щоб ви розвинули свої вміння. Це може неоціненно допомогти Академії.
— Я постійно працюю з мріями. Як ви помітили, у мене мало інших талантів, — Рен розвела руками, похапцем прикидаючи, чим же її вміння можуть придатися цьому місцю. Тим паче, серед викладачів є Лакшмі, яка викладає основи вирощування, хоча більшість пар вона пропускає, нарікаючи на своє слабке здоров’я.