Акафіст святій великомучениці Варварі
Кондак 1
Обранiй Богом iз роду iдолослужителiв i покликанiй до народу святого, до людей оновлених, тобi, невiсто Христова, позбавляючись тобою вiд багатьох скорбот i напастей, подячнi пiснi й хвалiння приносимо, молитвеники твої, свята i всехвальна великомученице: ти ж, маючи смiливiсть перед Господом, вiд усяких нас бiд визволяй, щоб з радiстю взивали до тебе: Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.
Iкос 1
Ангельськи вседостойну i вселюбну чистоту непорочно зберiгши, чесна Варваро, з ангелами жити сподобилася ти; з ними ж, коли спiваєш троїчну пiсню на небi Боговi, почуй i нас, що спiваємо тобi на землi такi похвали:
Радуйся, отроковице, що Богом Отцем наперед визначено тобi бути подiбною у стражданнях до Сина Його; радуйся, бо Сином Божим, Свiтлом вiд Свiтла покликана ти з темряви до чудового свiтла вiри i благодатi Його.
Радуйся, бо покликав тебе Дух Святий, i сама ти тiлом i духом свята; радуйся, бо вiд скверни плотi й духа непорочною себе зберегла.
Радуйся, бо заручилася ти, дiво чиста, з Народженим вiд Дiви Женихом Христом; радуйся, бо земного жениха бiльше за Небесного знати не захотiла.
Радуйся, лiлеє непорочности, що серед терня iдольського проросла на землi; радуйся, цвiте чистоти, що у славi квiтнеш на небi.
Радуйся, бо в небесному саду Христовими пахощами насолоджуєшся ти; радуйся, бо спогляданням Найпрекраснiшого серед синiв людських там утiшаєшся.
Радуйся, бо шати свої вибiлила ти у кровi Агнця на землi; радуйся, бо в хорi дiв перебуваєш з Божим Агнцем на небесах.
Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.
Кондак 2
Бачила себе свята Варвара батьком поставленою на високiй баштi, та помишляла рукою Божою себе до Неба пiднесеною. Отак поклавши початок розумному сходженню в серцi своєму, вiд темряви до свiтла i вiд оманливих iдолiв до iстинного Бога духовно пiдiймалася, спiваючи Йому: Алилуя.
Iкос 2
Незбагненного розумом Єдиного Творця всього творiння пiзнати прагнучи, свята дiва Варвара зi своїм розумом радилася, промовляючи: «Як можуть темнi iдоли сотворити дивогляднi свiтила небеснi, скажи менi?» Вiн же, згiдно з Пророком, вiдповiдав їй: «Усi боги народiв — бiси, Один є Бог i Господь, що сотворив небеса з усiма свiтилами».Такому твоєму розумовi, мудра дiво, дивуючись, виголошуємо:
Радуйся, розумнiша за старцiв-iдолослужителiв; радуйся, мудрiша за мудрецiв свiту цього.
Радуйся, бо тобi надвiчнi й неосяжнi тайни премудрости Своєї Бог явив; радуйся, бо тебе iстинного богослов’я Сам Бог Слово навчив.
Радуйся, бо всiх, хто на зiрках ворожить, ти розумом Христовим перевéршила; радуйся, бо яснiше за них роздивилася ти Небозвiд.
Радуйся, бо у творiннi ти, як у дзеркалi, Самого Творця побачила; радуйся, бо через сотворенi свiтила ти Несотворене Свiтло углéдiла.
Радуйся, бо нинi явно вже бачиш свiтло лиця Божого на небесах; радуйся, бо в тому свiтлi безперестанно радуєшся.
Радуйся, розумна зiрко, що сяйвом своїм лице Боже, як сонце, ясно являєш нам; радуйся, духовний мiсяцю, що нiч блукань, наче день, просвiчуєш.
Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.
Кондак 3
Сила Вишнього дала тодi святiй Варварi, як колись пророковi Єзекиїлю, лице дiамантове, мiцне перед усiма iдолослужителями, щоб не убоялася вона звiрячого образу їхнього i не жахалася лютих погроз. Тому з вiдвагою мужемудра дiва взивала: «Тройцю шаную, Єдине Божество, i Їй з вiрою поклоняюся, гучним голосом спiваючи: Алилуя».
Iкос 3
Маючи Небом даровану мудрiсть, свята Варвара звернулася до будiвничих лазнi, i їм, виявляючи тайну Пресвятої Тройцi, повелiла три вiкна у лазнi зробити. «Якщо, — говорить, — iдолослужителi вуста мають i не оспiвують слави Iстинного Бога, то камiння у цiй стiнi з трьома вiкнами, мов трьома вустами, хай свiдчить, що Один є Бог, у Тройцi Святiй, Якого все творiння прославляє i поклоняється Йому». За таку мудрiсть, свята Варваро, прийми оцю похвалу:
Радуйся, бо у тривiконнiй лазнi ти купiль хрещення в iм’я Пресвятої Тройцi зобразила; радуйся, бо в купелi води й Духа, додавши i крови твоєї мученицької, себе омила ти.
Радуйся, бо трьома вiкнами ти темряву безбожности, супротивну Тройцi Святiй, прогнала; радуйся, бо через три вiкна ти свiтло Троїчне ясно побачила.
Радуйся, бо крiзь тi три вiкна зглянулося на тебе Сонце Правди, що на третiй день засяяло з гробу; радуйся, бо крiзь них тобi засяяв день Троїчного спасiння.
Радуйся, бо серце своє Єдиному в Тройцi Боговi ти завжди мала вiдкритим; радуйся, бо почуття свої перед спокусами трьох ворогiв — плотi, свiту й диявола — мiцно закрила ти.