Радуйся, бо за Христа, що перетерпiв побиття, нещадно били тебе; радуйся, бо, перетерпiвши удари, ти невидимого ворога вбила.
Радуйся, бо рани Господа твого на тiлi своєму носила ти; радуйся, вiд усiх ран Тим Самим Господом зцiлена.
Радуйся, бо Сам Господь, Свiтло свiтовi, тобi, ув’язненiй у темницi, Себе явив; радуйся, бо Сам Лiкар душ i тiл тебе, хвору, вiдвiдав.
Радуйся, бо через земну в’язницю ти в Небесний Чертог свiтло увiйшла; радуйся, бо з крови твоєї весiльне вбрання собi виткала.
Радуйся, бо тобою вiд багатьох ран грiшники зцiляються; радуйся, бо тобою вiд усiх хвороб тi, хто з вiрою тебе прикликають, уздоровлюються.
Радуйся, вiд грiховних пут скора визволителько; радуйся, ран многоболiсних добра цiлителько.
Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.
Кондак 7
Хотiв безумний мучитель своє бажання здiйснити i знову намагався облесливими словами тебе, свята Варваро, вiд iстинного Бога вiдвернути до оманливих iдолiв, ти ж, мудра дiво, вiдповiдала йому: «Скорiше твердий дiамант на м’який вiск перетвориш, анiж мене вiд Христа Бога мого вiдвернеш: Його ж з Отцем i Святим Духом, Єдиного Iстинного Бога сповiдую, славлю, хвалю i спiваю Йому: Алилуя».
Iкос 7
Нову показав нелюдську лютiсть звiроподiбний мучитель, коли тебе, свята великомученице Варваро, звелiв на деревi повiсити i залiзними кiгтями тiло твоє краяти, i свiчками запаленими твої ребра обпалювати, ще й молотом голову тяжко бити. Це надзвичайне терпiння твоє благоговiйно згадуючи, похвалами вшановуємо тебе такими:
Радуйся, бо повiсили тебе на деревi ради Христа, на хрестi розiп’ятого; радуйся, бо краяли тобi ребра заради Iсуса, списом у ребра пробитого.
Радуйся, бо вогонь любовi до Бога у серцi своєму запалила ти; радуйся, бо за Нього запаленими свiчками обпiкали тебе.
Радуйся, твердiша за дiамант у терпiннi нездоланному; радуйся, мiцнiша вiд кам’яного стовпа у мужностi непохитнiй.
Радуйся, бо молотом, що бив тобi голову, вiнець Царства тобi сковано; радуйся, бо тим самим молотом голову ворога твого розбито.
Радуйся, бо з Христом заради Христа на землi страждала ти; радуйся, бо з Ним i у Ньому на Небесах ти прославилася.
Радуйся, усiх ворогiв наших мiцна переможнице; радуйся,у всiх бiдах наших скора помiчнице.
Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.
Кондак 8
Дивне i страшне страждання святої Варвари побачивши, благовiрна серед жiнок Юлiанiя вельми дивувалася, як молода отроковиця в юному тiлi так мужньо за Христа терпить муки; а тодi, слiзного сповнившись зворушення, вдячно й вона вигукнула Христу Боговi: Алилуя.
Iкос 8
Весь Найсолодший Iсус — твоя насолода, весь — бажання твоє, свята Варваро; солодко бо ради Нього перетерпiла ти гiркi муки, промовляючи: «Чашу страждання, що її дав менi Улюблений мiй Жених, хiба не буду я пити?» Тому й сама явилася ти чашею, що насолоду чудесних зцiлень виливає для всiх, хто взиває до тебе:
Радуйся, бо ти вкинула у пекельне горе iдольську гiркоту; радуйся, бо полюбила Небесну Iсусову насолоду.
Радуйся, духовна посудино, що зберiгаєш у собi поживну манну виконання волi Божої; радуйся, бо здiйснюєш добрi бажання вiрних.
Радуйся, рiчко, сповнена водами благодатi Божої; радуйся, джерело, що кипить виливанням чудес.
Радуйся, бо, як бджола, вiд смердючого диму iдолослужiння ти вiдлетiла; радуйся, бо до пахощiв мира Христового ти з насолодою полинула.
Радуйся, бо твоїми по всьому тiлу ранами ти була подiбною до стiльників; радуйся, бо краплi крови твоєї були солодшi за мед для Найсолодшого Iсуса.
Радуйся, бо для всiх вiрних пам’ять про тебе пресолодка; радуйся, бо для всiєї Церкви iм’я твоє препочéсне.
Радуйся, Варваро, невiсто Христова прекрасна.
Кондак 9
Усе єство ангельське великою зрадiло радiстю, побачивши мужню твердiсть твою, свята i непереможна мученице Варваро: бачили бо Ангельськi чини давнього ворога, прегордого князя темряви з усiм його бiсiвським та iдольським полчищем, — тобою, єдиною юною дiвою, посоромленого, переможеного й пiд ноги твої скинутого, i величним гласом заспiвали Боговi: Алилуя.
Iкос 9
Проповiдники велеречивi пишномовними своїми устами не можуть оспiвати вéличi твоїх тяжких страждань, о Варваро: хто бо оповiсть бiль твiй, коли груди тобi вiдрiзали? Хто опише сором лиця дiвочого, коли нагою тебе по всьому мiсту беззаконнi мучителi водили? Цей бiль i безчестя твоє нинi згадуючи, жахаємося i зворушено взиваємо так:
Радуйся, добра лозо саду Iсусового; радуйся, iстинний пáгоне винограду Христового.
Радуйся, бо груди твої вiдрiзанi, як грона винограднi, Господевi твоєму ти в дар принесла; радуйся, бо кров твою вилила з них, як вино розчулення.