Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.
Кондак 13
О преблаженні й всякої шани достойні, отці богоносні, Антонію і Феодосію Печерські, з любов’ю прийнявши це мале моління, що від любові до вас приноситься, вашу разом і нашу Вітчизну неушкодженою і непохитною збережіть від усіх нападів супротивників і наклепів ворожих, по-батьківськи визволіть від усяких бід, скорбот і недолі, щоб ми завжди з вдячністю за вас співали Спасителю Богу: алилуя.
Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.
Ікос 1
Бажаючи ангелоподібного життя, від своєї юності всі блага світу ви свідомо відкинули і, як сміття зневаживши, дитячими потоптали ногами, самих себе в дар Христу принесли і освятилися; тому таке ваше святе і благоприємне свідоме волевиявлення оспівуємо так:
Радуйтеся, отці богоносні, все земне, благе і прекрасне світу цього ви зневажили; радуйтеся, Христа від юності всім серцем і всією душею ви полюбили.
Радуйтеся, дім, майно і багатства батьків ви за ніщо вважали; радуйтеся, благе і солодке ярмо Христове ви взяли ще в дитинстві.
Радуйтеся, бо ви уподібнилися до благоприємного приношення праведного Авеля; радуйтеся, бо ви були подібними до боголюбивого Ноя, який у подяку після виходу з ковчега приніс жертву.
Радуйтеся, бо ви ваші тіла замість однорічних агнців і тільців принесли своєму Сотворителю; радуйтеся, бо ви вознесли душі ваші Христу Спасителю замість запашного фіміаму.
Радуйтеся, бо ви добре приготували серця ваші на постійне служіння Богу і Божій Матері і повністю віддали їх; радуйтеся, бо ви прекрасно і богоугодно проводили все ваше життя, подібно до Самуїла, в служінні Богу до останнього подиху.
Радуйтеся, бо уподібнюватись вашому житію ви навчили багато мужів і жон, юнаків і дів; радуйтеся, бо ви усолодили багатьом благе і легке ярмо Христове.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.
Кондак 1
Обрані і Духа Святого сповнені, преподобні і богоносні отці наші Антонію і Феодосію Печерські, найкрасивіші Руської землі паростки, предивна українського народу окрасо, бажаючи я, недостойний, похвальний звершити вам спів, смиренно благаю вас: просвітіть мій затьмарений розум світлом даної вам Богом благодаті, осяйте морок неві́дання, зруйнуйте перешкоди і незручності, укріпіть мою неміч, нас же, всіх синів українських, по-батьківськи визволіть від усіх напастей, скорбот і хвороб, щоб від теплого серця із глибини душі ми всі разом взивали до вас:
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.
Молитва до преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських
Преподобні і богоносні отці наші, Антонію і Феодосію, ми, грішні і смиренні, щиро звертаємося до вас як до теплих заступників, і скорих помічників, і відомих предстателів, смиренно просячи вашої допомоги і заступництва, бо занурені в безодні зла і бід, які кожного дня і години надходять на нас і від лукавих людей, і від злих духів піднебесної, що прагнуть завжди, всюди і різними засобами нашої загибелі. Ми, без сумніву, знаємо, яку велику сміливість ви маєте перед милосердним Богом, бо, ще на землі перебуваючи між подорожуючими до Небесної Вітчизни, ви на собі показали велику силу благодаті Божої, яка чудодіяла вашими устами і руками: бо звели і вогонь з неба, подібно до Іллі, для визначення місця, на якому мала бути заснована на честь і постійне славослов’я Бога і Матері Божої велика Печерська церква, і росу звели по образу Гедеона на очищення і вічне прославлення того ж святого місця. Також знаємо, яка велика кількість мужів і жон із різних країн і народів, скорботних і в напастях сущих, або одержимих тяжкими хворобами, або тих, що підпали під насилля і утиски нестерпні і зневірилися у своєму житті, вашими молитвами і заступництвом одержали швидке полегшення і визволення. Якщо, будучи ще у земному смертному подорожуванні, ви милостиво подавали таку допомогу бідуючим, то тим більше тепер, коли ви стоїте перед Всемогутньою Тройцею і більшу маєте сміливість, щоб благати за нас недостойних і нас, сущих у бідах і печалях, утішати, в тяжкій недолі і напастях за нас заступатися, в нещастях і бідах нас захищати. Заради цього і ми, що перебуваємо всюди під загрозами і утисками від безлічі ворожих наклепів, скорбот і зловмисних підступів, доручаємо вашому теплому і сильному після Бога покрову і захисту і щиро молимо вашу благість: збережіть нас неушкодженими від усіх бід і лиха, а найбільше від бісівських підступів і хитрощів, лестощів і несподіваних нападів, щоб не стали ми ганьбою і посміянням, але відженіть їх від нас міцною вашою силою, як у колишні дні ви відганяли від обителі тих, що велику шкоду чинили. Такі ж їхні шкідливі на нас повстання приборкавши, утвердіть нас у вірі, надії і любові, щоб ніколи не оволоділо нами ніяке нерозуміння або сумнів у тому, чого навчає нас вірувати Свята Матір Церква і повеліває сміливо сповідувати; надію нашу на Господа Бога в душах наших влаштуйте вагою і мірою правди і милості Божої, щоб ми безмірно не сподівалися на Бога без трудів і подвигів одержати, а також, дивлячись на великі гріхи і тяжкі злочини, не зневірялися у Божому милосерді. Любов у серцях наших утвердіть і вчиніть достойною, щоб ні про що земне і швидкоплинне більше за Бога, Який все створив і все Собою тримає, не помишляли, не бажали, не віддавали перевагу. Почуття наші душевні й тілесні у такій благоліпній мірі кожного дня і години зберігайте, щоб ми ніколи ними не прогнівляли благого і чоловіколюбного Бога. Розум очистіть, щоб він думав про Бога і Його всюдиприсутність і благе провидіння, ніж турбувався про тимчасове і нікчемне. Розбещену волю нашу виправляйте, щоб вона ніколи не бажала противного волі Божій, але тим задовольнялася і щоб у тому безтурботно і спокійно перебувала, що Богу угодне і приємне, людині ж спасительне і корисне. Пам’ять витверезуйте, щоб вона постійно представляла розуму те, чим прогнівила всемилостивого Бога і Його благосердя, і те, що кожну людину, без усякого сумніву, після земного тимчасового життя чекає. Крім того, і Вітчизни вашої не забувайте, але безперестанно благайте милостивого Бога про мир і спокій її. Всіх людей, сущих в країні нашій, зберігайте в спокої і без печалі і визволяйте від усякої злої недолі. Коли ж прийде час нашого відходу із тимчасового життя і переселення у вічність, прийдіть нам на допомогу і від насильства ворожого визволіть, як прийшли ви колись до ченця Еразма, який перебував у тяжких смертних обставинах, і спонукайте серце наше до істинного покаяння у гріхах, як і його спонукали, щоб він відійшов до Бога в істиннім покаянні, щоб і ми в чистій совісті постали перед Пресвятою і нероздільною Тройцею, щоб прославляти Її разом з вами і всіма святими в безкінечні віки. Амінь.