Выбрать главу

-- Про що Ви говорите, любий Сюжере? Говоріть толком, я Вас не розумію.

З безмежною ніжністю Сюжер взяв мене за руку.

-- Скажу коротко, бо не впевнений чи Ви в стані вислухати все, що я повинен Вам розповісти, але Ви заслуговуєте знати правду. Переконаний, що Ваші пошуки надто дорого Вам обійшлися.

Я спантеличено поглянула на нього.

-- Що Ви знаєте про мої пошуки?

-- Знаю, що Ви вже десять років шукаєте вбивцю свого батька. Але ми не можемо почати звідти, потрібно починати спочатку. Може навіть з початку життя. Чи з імен, які дають новонародженим. Мій батько вирішив, гадаю, не надто задумуючись над своїм вибором, назвати мене Сюжеріо. Знаю, Вам це нічого не говорить, але для мене відкрився цілий світ, коли я довідався, що в мене є тато, що в мене є ім‘я… і що в мене є брат, Ваш батько. Він знав мене як Ріо.

Він замовк, можливо, щоб переконатися, що я зрозуміла.

-- Що Ви сказали?

-- Що Ви моя небога, люба Елеоноро. Я байстрюк дев‘ятого герцога Аквітанського, Вільгельма Трубадура.

 

58 Кривавий орел

ХЛОПЧИК

За кілька днів до вбивства герцога Аквітанського

Кінчиком ножа хлопчик зосереджено малював слід свого чобота на камені в келії. Це був знак паломника, що ледь вміщався серед знаків каменярів, які збудували цей невеличкий храм.

До прибуття в Компостелу залишалося кілька днів. Він стурбовано глянув на сонце, що вже прощалося на заході. Герцогська свита вирушила на полювання, але деякі з його людей вже розпалювали вогнище. Він виявив його неподалік, по диму, що здіймався за деревами.

Він відійшов на кілька кроків, щоб оцінити свою роботу, але темрява поглинула всі лінії і на стіні ледь виділялася форма його підошви.

Він вперто працював протягом довшого часу. Він хотів розповісти все матері, щоб вона побачила, що він став справжнім чоловіком і щоб після їхньої зустрічі вона могла відвідати ту саму келію і згадати про нього, що тут був її син.

Тільки коли він залишився цілковито задоволеним своєю роботою, то повернувся до свити герцога, якого він глибоко поважав за те, що той відносився по-батьківськи, ввічливо і справедливо до всіх своїх людей.

Він пішов навпомацки стежкою, що вела до вогнища, але за деревами почувся знайомий громоподібний голос, який ні з ким не спутаєш, самого герцога. Трохи поодаль від решти свити він балакав зі своєю правою рукою, Алехо, також чудовим співрозмовником, хоча й не з такими вишуканими манерами. Було звично прокидатися кожного ранку під звуки стусанів, які той давав по животах соньків, з кіньми він теж поводився не краще, часто заганяв їх, або залишав за кару без вівса.

-- Важко було, сеньйоре? Мені завжди було цікаво, -- говорив Алехо тоном людини, що випитує таємницю.

-- Експертом був Жоффруа Гарний, а цього методу він навчився від своїх нормандських побратимів по зброї. Перший герцог Нормандський, Ролло Пішохід, був справжнім жителем півночі, а його нащадки, нормани, продовжували застосовувати в тортурах “кривавого орла”. Потім вони прийняли християнство і Свята Мати Церква боролася з цим жорстоким безчинством.

Кривавий орел.

Хлопчик завмер на місці. Він був дуже допитливим, тому схилився за деревом. У всякому разі було так темно, а він був таким маленьким, що ніхто не зауважив би його присутності.

Він чув легенди про “кривавого орла”. Легенди, якими лякали боягузів, але цих двоє розмовляли про нього, як про щось справжнє.

Почулося легеньке покашлювання.

-- Правду кажучи, я цим не пишаюся, але під час наших останніх кампаній, граф Анжуйський брав мене з собою, і інколи, тільки інколи, коли після довгих годин бою ворог здавався, він втрачав людську подобу і жорстоко розправлявся з нещасними.

-- Говоріть відверто, любий герцогу. В чому саме полягала ця розправа?

-- Неприємне було видовище. Він клав в‘язня обличчям вниз і вміло та жорстоко витягував легені через спину. Під час катувань нещасний вмирав і здавалося, що в нього виростали криваві крила, звідси й назва. Звісно, доводилося розсікати ребра; так поступали нормандці.

Його права рука мовчав, навіть він був під враженням. Хлопчик був нездатний поворухнутися, він не міг повірити, що такий благородний чоловік, як герцог, брав участь в подібній дикості.