“А ти сама хочеш обирати, Алісо. Який сенс у всьому, що я тут роблю, якщо я не можу запобігти, щоб тебе продали чужі руки?”
-- Я сказала тобі, залишити Аделаїду мені, і я нею зайнялася. Тепер вона моя маріонетка і я вирішила за кого вона вийде заміж, до того ж з власної волі. Бідолашна навіть не підозрює, що за красивими очима Матьє де Монморансі ховається приборкувач, який до кінця життя триматиме її долю в кулаку.
-- А ти будеш керувати приборкувачем.
-- А я буду керувати приборкувачем, така умова, за замки й землі. Ми чудово одне одного розуміємо, з правами на землю це неймовірно просто. І це в моїх силах. Але давай повернемося до тебе, Алісо. Кажеш, або одруження, або нічого.
Аліса спостерігала за мною краєм свого підбитого ока. Вона дозволила, щоб її кречет зробив над нами повне коло, тоді свиснула і птах повернувся їй на руку, послушний і нетерплячий.
-- Ти починаєш міркувати, що можливо… Поділишся зі мною своїми планами? – запитала вона.
Глянула на мене, посміхнулася. Вона мене знала.
-- Ні, ти не поділишся зі мною… Плани аквітанки залишаються в голові аквітанки, -- нагадала гордо.
-- Буде важко, -- признала я. – Раніше такого ніхто не робив. Принаймні при цьому набожному дворі.
-- А Людовик? – запитала вона.
-- А що Людовик?
-- Я б не хотіла зашкодити твоєму чоловіку. Він викликав у мене повагу; я вважала його слабаком, але в Пуатьє він проявив твердість. Нову силу, підозрюю, навіть він не вірив, що володіє нею.
-- Тому я його і відправила. Випробування гартують. А перед нами наші власні випробування. Ми вже не бавимося в дитячі іграшки, як в Аквітанії. Ми ведемо війну проти франків, яка ніколи не закінчиться, і всі тут, при дворі, небезпечні. Нам доведеться бути сильними, дорослими й небезпечними. Домовилися? Скажи мені, скільки союзників ти бачиш навколо нас?
Аліса кивнула, нездатна знайти відповідних слів.
-- Отож-бо, сестро. Ти і я. Більше немає нікого. А щодо Вермандуа… Здається, він непоганий супутник життя. Ти від нього багато чого навчишся, як Ментор навчав Телемака в Одісеї Гомера. Але залиш дещо тільки для себе: свою внутрішню цитадель. Греки також говорили про неї, пам‘ятаєш уроки батька?
Вона кивнула, переварюючи урок.
-- І що мені там берегти? – хотіла вона знати більше.
-- Свої слабості, Алісо. Ніколи їх не показуй. Твої завтрашні вороги сьогодні вважаються твоїми союзниками. Не ділися з ними своїми секретами, потаємними бажаннями, слабостями. Це зброя, яку використають проти тебе. Нехай вони гадають, що б‘ють тебе по найболючішому, а ти залишатимешся в безпеці за стінами внутрішніх укріплень. Ніколи цього не забувай. Кінець кінцем, у кожній війні ми завжди самотні. І це добре для тих, в кого є сили змиритися з цим. Це велика перевага, бо тільки так можна витримати. Інколи війну не потрібно виграти, війну потрібно пережити.
-- Що мені робити?
-- У вас з Вермандуа вже була розмова?
-- Яка розмова?
-- Та, яка все змінює, в якій коханці зізнаються, що не можуть спати, так розпачливо хочуть бачитися.
Вона опустила очі, зашарілася пригадуючи.
-- Так, була.
Як добре я знала цю посмішку. Заради неї я була готова на все.
-- Злягання було?
-- Гадаєш, я від тебе нічого не навчилася? Я не віддам свій скарб просто так, а в мене немає більшого скарбу ніж незайманість.
-- Стережись, щоб тебе не засліпили слова про нещасний шлюб. У світі немає старшої казочки та брехні. А його шлюб палкий навіть після стількох років, сама бачила.
-- Вона хоче ще одного сина, хоча в її віці це небажано, але вона веде постійні розмови з графом Шампанським і брат порадив їй народити більше нащадків. Рауль ухиляється, як може, але коли вона чогось хоче, то стає наполегливою і непохитною, а потім повертається в свій замок і цілими місяцями ігнорує його. А ще вона не підпускає його до дітей; ростить їх як безбатченків у замку Теобальда, звідси не надто теплі стосунки між чадами й батьком. Вермандуа і Шампанські ворогують ще з часів до народження дідуся, він став заручником, коли Товстий король змусив його одружитися з сестрою Теобальда, щоб встановити штучний мир серед васалів. Товстий король просто хотів, щоб ця зона жила в злагоді. Рауль був його радником, він використав його, як королі використовують своїх придворних.
-- Отже, з боку Вермандуа є бажання позбутися дружини?
-- Сильне і купа божевільних планів. Втеча та інші мрії. Жодна невикональна, якщо ти хочеш, щоб я була поряд.