О. Б.:
Вони отримують повноту буття. Не обмеженого, не смертного буття, а повноту Божого Буття, тобто вічного. Про це ми не зможемо говорити в категоріях слів…
Запитання:
Олесю Павловичу, що ви можете сказати про земні багатства? Як багатому стати людяним та добрим?
О. Б.:
Я можу тільки згадати слова Будди, який казав, що можна жити в палаці і не бути його полоненим, а можна сидіти жебраком на базарі — і бути рабом багатства, якщо про нього весь час думати. Звісно, серед багатих людей мало синів Божих, але ж були такі, як купець Трет'яков або промисловець Ханенко, які подарували людям чудо. Тобто, навіть найбільший грошовий магнат може діяти Божу справу, якщо захоче. Все-таки гроші на Землі зараз — колосальна енергія, і якщо ЇЇ задіяти не заради накопичення, а як вклад у Нове Творення, тоді такий багач справді назветься сином Божим…
Спасибі вам за зустріч. І останнє слово — кобзареві.
Співає Василь Литвин:
Зустріч одинадцята
Співає Василь Литвин:
Олесь Бердник:
Добрий вечір!
Сьогодні передостаннє заняття нашої Школи Зоряних Першопрохідців, і сьогодні ми визначимо нашу подальшу стратегію. Сучасне людство має два шляхи: осягнути новий ступінь буття, або ж знову відбувати мільйоннолітні проходження в новій еволюції. Кожен з нас повинен жорстоко і безжально проаналізувати самого себе. У цьому суть сталкінгу, у цьому суть Людини, яка вирішила бути першопрохідцем, пташкою, що прокльовує шкаралупу, аби вийти назовні. Чи зуміла вона всередині шкаралупи виплекати в собі волю до польоту?
На перших зустрічах ми змалювали картину всесвітньої в'язниці, замкнутості, своєрідного зоряного яйця, із якого ми не маємо виходу, тому що ця просторово-часова шкаралупа замкнула нас у так звану тілесність. Наші тіла, предмети, що ми їх творимо, планета Земля, Сонячна система, сама суть гравітації — все це змушує нас реалізовувати себе в ОБМЕЖЕНОМУ часі і просторі. Значить це — в'язниця, і те, що вона має вражаючі масштаби, нічого не міняє. Навпаки, чим більша тюрма, тим страшніша, бо з неї тяжче вибратися.
Давно вже поставлене питання про спасіння, рятунок, вихід з цього обмеження. І завжди Людина запитувала сама себе: чому треба рятуватися, якщо ми породжені Деміургом, Богом, Майстром? Якби ми були біороботами, то в нас би не виникло ідеї виходу, рятунку. Ми були б слухняними виконавцями волі природи, Бога, чи богів! І йшлося б тільки про те, щоб правильно, гармонійно функціонувати. А тут виникає ідея виходу, розриву тої плівки, яка нас оточує…
Тут нам можуть допомогти деякі основи квантової механіки. Наприклад, елементарна частка проявляється і як корпускула (тобто як тіло), і як хвиля. Під час експериментів з інтерференцією, коли робиться кілька дірочок у фользі і потім туди генерується потік електронів з катоду, виявляються дивні речі. Один і той же електрон одночасно проскакує через кілька дірок. Те ж саме відбувається, коли високий йог знаходиться десь у Гімалаях, а його одночасно бачать у кількох місцях. Будду, за свідченнями його сучасників, одночасно бачили кілька сот людей у різних місцях. Він просто продемонстрував можливості звільненого духу Людини.
Тут ми з вами підходимо до дуже фундаментального завдання, яке стоїть перед Людиною. Не тільки електрон і мікрочастка, а й Людина являє собою водночас і фізичне тіло, і хвилю (окультисти цю хвилю називали астральним, ментальним тілом). Людина навіть не хвиля, а грандіозний пакет хвиль (є такий вираз у квантовій механіці: «хвильовий пакет»), вражаючий набір мільярдів світлоносних спіралей із безмежною гамою тонів. Можна сказати, що Людина — це кристал співаючих вогнів.