Ми зібралися з вами, щоб розпочати акцію великого очищення світу. І кажу вам відверто, що саме в цьому — ідея Духовних Націй, ідея Української Духовної Республіки. У Небесне Царство Бога-Вітця кожен народ входить як унікальний неповторний компонент. Кожна людина, кожен етнос, кожен народ, кожна планета, кожна зоряна система — це самоцвіти, наповнені бурхливою психічною діяльністю!
Таке перед нами зараз стоїть завдання. Не треба боятися, лукавити, сумніватися. Просто глибоко повірити — і прийняти на себе цю місію…
Запитання:
У працях Олени Блаватської, Рерихів згадується про поняття трьох- і семилітніх періодів. Хотілося б детальніше почути про вплив цих періодів на Людину і Людство в цілому.
О. Б.:
Ці ритми зазначені просто як амплітуда, що впливає на все суще. Спостерігайте за хвилями: іде наростання, кульмінація, спад; наприклад, дев'ята хвиля кумулятивно вдаряє і творить прибій. Те ж саме трапляється і з людиною. Якщо людина правильно використовує ритми, вона може використати наростання своєї психічної, ментальної енергетики для творення прибою своєї діяльності.
Запитання:
Що ви можете розповісти про прихід Христа наприкінці цього століття?
О. Б.:
Він давно прийшов. Другий прихід Христа — це пробудження Його свідомості в кожному з нас. Згадайте Його слова: «Як блискавка блискає від Сходу, і видно її аж до Заходу, так буде пришестя Сина Людського!» Зверніть увагу: Сина Людського. Він говорить про те, що кожен з нас повинен стати блискавицею. Людина, яка оволодіє своєю другою іпостассю — резонансною хвилею, — стає блискавицею. В цьому Заповіт Христа.
Запитання:
Чи можна втекти від самого себе? Якщо людина вільна духовно, у неї немає проблеми від когось або від чогось втікати.
О. Б.:
Що значить «втекти від самого себе»? Ми говоримо не про втечу від себе, а навпаки, про те, щоб вернутися до себе, вийшовши із полону «змія». «Змій» — це ми самі. Ми самі сформували для свого внутрішнього чоловіка, для Авеля, каїнічну культуру.
Прочитайте поему Максиміліана Волошина «Шляхами Каїна». Там чітко про це сказано. Ми вбили свого двійника, свого світлоносного божественного брата. Ми його замурували у надра свого тіла. І до нього ми повинні прийти. Втекти треба від Каїна від ілюзорного, земного брата. Пам'ятаєте, він хотів Богові подарувати земні плоди? Бог їх не прийняв, бо земні плоди — ілюзія. Наприклад, земним плодом є наше тіло. Авель пасе ягнят, а ягня — символ вогню, Агні; отже Авель — це огненний, духовний чоловік, мислячий, люблячий, сердечний. Така людина стає безсмертною. І ми маємо повернутися до нього, вирватися з лабетів Каїна.
Запитання:
Існує такий закон: кожна наша думка чи дія породжує ментальний утвір — еґрегор. З усіх таких утворів найбільшим і найпотужнішим є еґрегор Христа. Тож коли ви кажете — звертатися до Будди, до прабатьків, це пуста трата сил.
О. Б.:
Яка ж пуста трата сил?! Ви буддисту скажете: «Чоловіче, ти неправильно віруєш і не маєш права йти до Христа»? Навіть атеїст, безбожник може прийти до Батька. Тому що Христос казав: «Не той, хто каже Мені «Господи, Господи!», а той, хто робить справу Батька Небесного…» А справа його — це творення красою й любов’ю…
Запитання:
Як ви ставитеся до вчення Жана Поля Гавера, який говорить про еволюцію кожного, щоб кожен став людиною в такому розумінні, як ви кажете?
О. Б.:
Абсолютно позитивно ставлюся. Саме про це ми з вами і говоримо. Кожна людина має дорости до образу Батька. Тоді вона може творити і світи, і нову еволюцію, бо вона матиме безмір любовної енергії. І так само, як і Батько, вона буде надмір своїх сил віддавати іншим.
Отже, це ідея не тільки Гавера. Дуже багато на Землі палає нищ. Учитель говорить, що найголовніше завдання — об'єднані, поки що розрізнені, вогнища у єдине багаття для оновлення
Тільки не треба розуміти все це абстрактно. Ми часто щось прослуховуємо, а потім відкладаємо на поличку. Є така чудова книга англійського письменника Коліна Вілсона — «Паразити свідомості». Якраз отих паразитів древні називали «бісами». Це є ієрархія узурпатора. І коли ви прослуховуєте ту чи іншу ідею, а потім відкладаєте її і у вашому житті нічого не міняється, тоді узурпатор здобуває ще одну перемогу і торжествує, що його в'язень одягнув на себе ще одні наручники.
Репліка із залу: