Учитель звільна підвів обличчя вгору і глянув на людей, осяявши їх лагідним поглядом прозоро-синіх очей. І твердо сказав:
— Батько звелів мені йти на землю і привести блукаючих дітей додому. Так глибоко потонули ви у морі пітьми, що вже не відаєте, де неволя, а де свобода, де Бог, а де той, хто ненавидить його, де ваш друг, а де ворог, де благо, а де злоба. Ви відпихаєте руку рятівника, котрий хоче витягти вас з ями, і щасливо пориваєтесь назустріч до лукавого шахрая, який уміє улесливо посміхатися та і обіцяти. З неба пливе від Батька ріка блага, та вам приємніше пити з брудних джерел сатанинського світу…
— Грізний і ревнивий Бог! — несміливо озвався хтось з юрби. — Хто підкаже нам, як приступити до блага, якими зусиллями сягнути його, щоб не отримати кари Господа?
— О, застрахані діти! — підняв руки до неба Єшуа. — Хто так тяжко обманює вас? Навіть ви, злі істоти земні, не одвертаєтесь від сина, коли він просить шматок хліба! Невже гадаєте, що Батько Небесний гірший від вас? Приступайте до нього з любов'ю і беріть все, що волітиме ваше серце, бо любляче серце не діятиме зла супроти ближніх своїх.
Благо тим, хто просить, хто жадає Духа, бо вони осягнуть Царство Небесне.
Благо тим, хто плаче в світі мороку, бо вони матимуть втіху, сягнувши світла.
Блаженні смиренні, бо вони успадкують зладований світ.
Благо тим, хто жадає правди, бо вони матимуть всю її повноту в Царстві Бога.
Благо милосердним, бо їх помилує Батько Небесний.
Благо миротворцям, бо вони житимуть у замиреному світі й наречуться Синами Божими.
Благо й тим, кого переслідують і женуть за правду, бо вони житимуть в Царстві Небесному.
Благо вам, коли зневажатимуть вас і гнатимуть за Новий Завіт Любові, принесений мною від Батька Небесного…
Вам казали: люби ближнього і ненавидь ворога. Якщо жадаєте блага, то не поспішайте визначити — де друг, а де ворог. Уподібніться сонцю: воно світить однаково всім — святим і грішникам. Хай у сяйві вашої любові гріються всі — ближні й вороги. Кому радісне ваше світло — той стане другом, кому неприємне — хай ховається в сутінках князя пітьми.
Запаливши світло правди, не ховайте його в таємниці, даруйте промені любові кожному, бо в світі багато лиха й болю.
Запам'ятайте, жадаючі блага: ви осягнете всю повноту його лише на небі. А щоб осягнути Царство Небесне, потрібно знати напрямок і мати силу. Оволодійте силою мудрості, знання й любові. І Брама Дому Божого відкриється. Такий Заповіт від Батька приніс я вам…
Правильно говорив Іван — Син Грому, що всі книги Світу не вмістили 6 мудрості, що її приніс на землю Учитель. Можна згадувати й писати знову, знову — до нескінченності. Та для кого? Для чого? Якби писане слово вирішило проблему — то Син Найвищого залишив би такі скрижалі. Тому я не хочу повторювати або УТОЧНЮВАТИ те, що знають практично ВСІ ЛЮДИ ЗЕМЛІ. Будь-яка вість, в тому числі й моя, буде вважатися в кращому разі «апокрифічною», а в гіршому — вигадкою, містифікацією, або демонічною підробкою. Кожен оцінить моє свідчення відповідно до кольору тих скелець, які подарував йому Господар Світу Цього. Згадаю основне.
Учитель щоденно говорив нам про давній-прадавній полон, в який потрапили Діти Бога разом з Матір'ю-Землею. Щоб вони не повернулися до Рідного Краю, де мали Вічне Життя і Радість, в небі Господар Темниці поставив вартових — Сонце і Місяць. Меч Світлоносця щоранку жахає живих духів, змушує до тяжкої праці, засліплює, не дозволяє бачити інших шляхів, окрім тих, які ВИСВІТЛЕНІ. Місяць щоночі заворожує, шепче примарні казки, дарує безсоромні насолоди, що нагромаджують в душах вину і неминучість розплати. Силу Людини — Сина Бога — виснажено на борсання між маятниками «сонячного» псевдопізнання і «місячного» псевдочуття. Це той зловісний «дух життя», запущений в єство Вічносущих Зоряних Принців, який виснажив духовну потугу і змусив нас перевтілюватися. Тобто: вмирати і народжуватися безкінечно, крутячи жахливе колесо Сатанинського Дому Неволі.