Коли в мовчанні треба перейти — тихо підете. Тільки повна віра в Руку Водійську допоможе здійснити необхідне!
Не дивується воїн, коли серед битви звучить команда воєводи. Але готовий зрозуміти. Тож не дивуйтеся, коли серед гарчання
буденності прозвучить Моя струна. Бо бачите битву і знаєте Воєводу!
27 червня
Наближаються великі потрясіння тверді земної. Кінець Армагеддону не провіщає духу людства перемоги над «древнім змієм». Космос збирає могутність для небувалих проявів Битви, за утвердження існування земної еволюції в проявленому бутті.
Так збагнемо, як напружується Велике Серце в грізну годину!
28 червня
Умійте напружити свідомість фізичну до сфери зерна духу: так отримаєте можливість використати невичерпний запас енергії. Час настільки серйозний, що енергії Сфер Вищих потужно прагнуть на допомогу фізичній тотожності своїй. Але усвідомте могутність довірену.
В час останній Армагеддону найпотужніше Осяяння явиться в Битві!
30 червня
Коли в час бурі дерево втрачає листя і гілки — це закономірно. Але кожна буря вчить укріпляти корінь.
Знаємо нинішній стан планети. І якщо серце несе Ношу Світу, то особа може здатися малою пилинкою. Тому Раджу шукати міцності в серці. Воно — підмурок могутності космічної. Тут вже не мораль допоможе, але утвердження свідомості, схованої в Скриньці Заповітній.
3 липня
Не серед тиші храму підносимо дух свій сьогодні до Вищого. Але серед скреготу і гримотіння невпинної битви утверджуємо дух свій Вищим Вогнем.
Не рожева Благодать, а пурпур напруги пронизує сфери. Так ще небувало виявляються сили духу!
4 липня
Після сприйняття серцем Поклику Владики пломеніюче серце непереможно веде до призначеного. І як сходинки відзначаємо при сходженні до Храму, відзначимо віхи наближення. Треба пройти всі Брами. І лише серце може сказати, наскільки ми далекі або близькі від Священного Місця. Тому нехай ніякі напади пітьми не збентежать, якщо серце правдиво віщує.
Візьміть до серця Моє Свідчення про Великий Магніт, Котрий нерушимо притягне все, що Йому належить. І суджено вам сказати Землі те, що буде їй дано знати в Останній День. А коли настане Ніч — ті, хто чув, не побачать, а ті, що залишаться глухими — підуть з нею.
5 липня
Пізнання — єсть жертва. Пізнати — це віддати себе. Це — розчинитись, стати суттю того, що ти пізнаєш. Віддати своє життя впродовж його життя. Ця жертва є найбільше придбання. Адже немає вище — придбати свідомість всепроникаючого Життя.
7 липня
Апокаліптичний «звір з незагоєною раною» ще не всі плоди свої пожав. Грізний Михайло Явить Йому Жниво Вогняне! Час близький і Серп уже сяє в могутній Руці!
11 липня
Незабаром Відкрию Мою Тайну. Але майте мужність Терпіння. Почуття серця завжди буде кращою квіткою у Вінку. І навіть темрява земна не затьмарить її сяйва.
12 липня
Древні пророцтва здійснюються.
Кожен понесе свою долю.
Ви ж, Носії Щита Сонця, вознесіть принижений Скарб у Оселю, достойну Його.
13 липня
Коли плоть мислить: «далеко», Дух у захопленні: «близько»! Наш Досвід знає, що правда у Духа.
Коли Жона одягла Вогняну Кольчугу, нерушима година настала.
Вежі земні рушаться, і не будуть вони підняті! Бо хто ж здатен на Землі прийняти їжу Вогняну?
15 липня
Як вигодовується дитя молоком матері своєї до повної асиміляції його організму з щільним світом, — так і Его, котре ввійшло в контакт з вогняними сферами, розвиває свої вищі центри з допомогою Вогняної Годувальниці, до повного переходу в Життя Вогняне.
Такий стан називають Осяянням, коли Годувальниця і вигадуваний нею обмінюються повним потенціалом Вогню, що доступний Вогняній Годувальниці. Маємо процес, зворотний земному годуванню. На Землі матір годує, щоб назавжди відлучити дитя своє. В Світі Вищому Матір вигодовує для того, щоб назавжди прийняти в Себе.
Так збагнемо в серці, як нерозлучно поняття Вогняної Годувальниці і Владики Ведучого.
Коли вказано, що події кожного дня, навіть кожної години можуть мати вже космічне значення, ще скажу про обережність. Пітьма відчуває особливі моменти. І старається приготувати відповідний рецидив.
Тому Заповідаю Щит Вогняного Терпіння. Так вернемо всі стріли тому, хто послав, не сколихнувши вогняної сутності. Чим більше ричання пітьми, тим більше покрийтеся недосяжністю терпіння. Адже час настав особливо відповідальний.