У вищенаведених прикладах ми бачимо, як природно пояснюються нібито аж надто віддалені слова — наша казкова баба-яга і гімалайський анахорет — йог. Колись, в епоху РАМИ, безумовно, так називали мудреців, що знали науку вогню: БАБА ОГНЯНИЙ, БАБА ОГ. Пізніше візантійство принизило значення сонячних мудреців, воно перейшло в казку, а на Сході суть збереглася, і вона вертається до нас у вигляді «вчення йоги». Ми розшифровуємо, що ЙОГА — це ЗВ'ЯЗОК людини з Всесвітом. Цілком слушно: це підтверджує нам наша мова і перекази прадавності — огонь, РА є і завжди був єдиним, вічно-сущим зв'язком душ, явищ, істот, світів, віків.
БАГАТ-ВЕЧІР — Святий Вечір, вечір перед Різдвом. Ця давня назва свідчить, що візантійство лише пристосувалося до сонячного культу предків, не маючи змоги повністю викорчувати первісного знання РА. БАГАТ-ВЕЧІР (Божий вечір) відзначав час народження Сонця-Ярила (зимове сонцестояння).
БАГНО — відсутність чистоти, БОГА НЕМА, ОГНЮ НЕМА (ог ні). Болота, грязюка, трясовина, мокрота.
БАЖАТИ, БАЖАНИЙ, БАЖАННЯ — божий, гарний, жаданий, той, що від Бога. Отже, бажання повинне бути лише ясним і чистим.
БУЗУВІР — без віри, безвірник. Людина, котра не дивиться в ІРІЙ, духовно сліпа, не бачить шляху в безмір.
БАЙКА, БАЯТИ — теж походить від БА, кореня БАБИ, БОГА, основи основ. БАЙ — означає нерушимість, спокій, певність, а разом з тим казковість, небувалість, відстороненість від насущних потреб. Звідси —
БАЙДУЖИЙ — дуже спокійний, певний, відсторонений від світу, і
БАЙДА — відсторонений шукач, котрого його внутрішній Бог повів у мандри, на волю.
БАРВА — яскравий, світлий, має в корені АР. Звідси — БАРВІНОК, БАРВИСТИЙ тощо. БАТІГ — від слова БИТИ.
БАТЬКО, БАТЯ — ми вже розглядали: кореневе поняття БУТИ.
ВАТУВАТИ, ВІДБАТУВАТИ — відрізати. Колись ділили добро, спадщину, навіть хліб за столом батьки, тому й ВАТУВАТИ — це очолити якусь групу людей, стати отаманом.
БАЧИТИ, БАЧУ — від слова ОЧІ. Отже, ОБАЧНИЙ — зіркий, передбачливий.
БДЖОЛА — та, що має ЖАЛО. Жало походить від ЗАЛАЗИТИ, тобто гостре. Разом з тим є ще й інше значення слова: у живій мові вимовляється ПЧОЛА (п-чола), а звідси ниточка до ЧОЛО, ЧІЛЬНИЙ, або ЦІЛЬ, ЦІЛЬНИЙ. Тобто, комаха, що живе в цільній громаді. Далі живий зв'язок з ЧОЛОВІКОМ (ЧОЛО, розум, мисль і ВІК, вічний). Тут і вічна ціль, і вічний розум, і гострота (ЖАЛО-ЧОЛО) мислі. Наша мова втратила ще одне значення: ЧЕЛА, ЧОЛА — УЧЕНЬ, воно залишилося лише на Сході. Але похідне лишилося: ОЧОЛИТИ — це УЧИТИ І ВЕСТИ.
БЕРЕГ — від берегти, обмежувати, не пускати. Недарма кажуть: «треба кому берега дати», тобто ввести в певне річище, стримати.
БИСТРА — прослідковується БЕ СУТЬ РА. Стрімка течія. Всяку стрімкість ототожнювали з РА.
БІЛИЙ, БІЛЬ, БІЛЬШИЙ — як не дивно, але ці слова споріднені. Всі вони висловлюють перехід за якусь звичність, рівновагу: БІЛИЙ — дуже яскравий, чистий колір. БІЛЬ — порушення нормального чуттєвого стану. БІЛЬШИЙ — такий, що переважає інших.
БІС (БЕС) — містична істота, що уособлює темну (нечисту) силу. Походить від заперечення «без». Це ніщо, порожнеча, відсутність життя, РА, відсутність Бога. Але доки Людина духовно ще несформована, вона населяє порожнечу душі образами химерних істот. Біса називали також чортом, але це не так: ЧОРТ (ЧУР) — це предок, котрий був родовим богом, але візантійство охрестило його нечистим, так, як і «домового» — покровителя сім'ї, хатнього притулку.
БЛИСКАВКА, БЛИСК і т. д. — від БЛИЗЬКИЙ, ЯСКРАВИЙ.
БЛУД, БЛУДИТИ, БЛУДНИЦЯ, БЛУКАТИ і т. д. — все це має надзвичайно цікаве походження: мало хто знає про це. БЛУДОМ звали одного з бояр при володарюванні князя Олега Святославича. Коли Володимир з варязькими дружинами вогнем і мечем прокотився від Новгорода до Києва, він звернувся через своїх довірених до боярина Блуда: «Допоможи мені вбити брата, стану тобі батьком рідним». Блуд згодився і допоміг Володимирові знищити Олега і стати князем київським.
Вся Русь здригнулася від такого злочинства: зрада в нашій землі була явищем неймовірним, неприпустимим, майже неможливим. Відтоді ім'я Блуд стало кличним, таким як ЮДА, КАЇН. Зрадливу жінку стали називати блудницею, втрату правдивого шляху охрестили БЛУКАННЯМ, БЛУДІННЯМ. Вже забулася ця страшна пригода, котра так жахливо змінила долю РУСІ, кинувши її під ноги візантійцям, знищивши пращурівську культуру, а слово бридке лишилося, ніби клеймо на чолі каторжника.
БОРОДА — відзначає приналежність до певного роду — чоловічого чи якогось племені тощо.
БОРОШНО — складне слово: від БОГ (БО) і РУШИТИ, МОЛОТИ, ДРІБНИТИ. Зерно для предків було богом, суттю життя, зосередженням РА. Ось чому інше слово для зерна — ЗБІЖЖЯ, тобто — з богом.