ЗМІЯ (ЗМ — ЗЕМНА) — гад, що повзає по землі.
ЗОРЯ (те ж, що і ЗІРКА) — ЗОРИТИ, ДИВИТИСЯ з неба, З ІРІЮ. Відчуття космічної спів'єдності буття: ЗІР у людини, яка дивиться в небо, ЗІР у неба, котре дивиться на людину.
ЗРАДА — відійти від РА, від РАДОСТІ, від спільної РАДИ.
ЗРАЗУ, ЗАРАЗ — швидко, як вогонь, жваво, одразу, хутко.
— І, Ї —
ІРІЙ — далечінь, небо, безкрайність, невідомість: там, куди йде РА, АРА.
ІРИЦЯ — пташка, котра перша вертається з ІРІЮ. ІРИЦЕЮ символічно називають також людину, котра перша, з небезпекою для себе, провіщає прихід нової ери, важливих змін.
ІВА (верба) — ІВА-ЄВА, ЄВА-ЖИТТЯ, дуже життєдайна рослина, що може рости навіть з патичка.
ІМЕНО, ІМЕННЯ, ІМ'Я — Я ЛЮДИНА, Я — МЕН, МАН, а далі — назва.
ІСТИНА — від слова ЄСТЬ, Є СУТЬ, СУТТЄВІСТЬ, КОРІНЬ БУТТЯ.
ІСНУВАТИ — СНИТИ БУТТЯ: бачити сон, ніби ти живеш.
ЇСТИ (ЄСТЬ) — від слова Я СУТЬ. Я Є. Щоб бути, треба їсти.
ЇДЬ (їда), ЇДКИЙ, ЇДЬ (отрута) — все від одного кореня: дуже дивно! Без їжі неможливо жити, але вона разом з тим і отрута. Відлюдні самітники знали про це і роками постилися, шукаючи їжі духовної.
— К —
КАЗАТИ (АЗ, тобто Я, до ТИ (Тебе)). Від мене до тебе. Зв'язок між: людьми. Звідси і КАЗКА, КАЗАННЯ і т. п.
КАЗИТИСЯ, божеволіти — теж, як не дивно, від казки: людина, котра повірила казці, легенді, вважалася нерозумною, божевільною, скаженою.
КВІТ, КВІТУВАТИ — все, що пов'язане з ВІТОЮ, ми вже згадували.
КЕРМАНИЧ (КОРМА, КОРМЧИЙ) — від спільного слова КОР (серцевина, корінь). Тут і КОРА, і КОРИСТЬ (основа справи), і ПОКОРИТИ, і навіть КОРОВА — КОРМИЛИЦЯ сім'ї і т. д.
КІСТЯК — у корені ІСТ, ЄСТЬ, СУТЬ — основа тіла.
КОЛОТИ — від слова КІЛОК, КОЛ. Перша зброя первісних людей. Якщо вбити КІЛ (КОЛ) у землю і обійти його, виникає КОЛО, КІЛЬЦЕ.
КМІТЛИВИЙ — у корені УМІТИ, УМІЛИЙ, а також — МИТЕЦЬ, ТВОРЕЦЬ.
КНЯЗЬ, КНЯГИНЯ — від слова КІНЬ (КОНЯЗЬ). Скандинавське КОНУНГ, саксонське — КІНҐ. Буквально — вершник, вояк, якого запрошувало ВІЧЕ на СТІЛ для володарювання.
КОВАЛЬ (К-ОВАЛЬ), той, що робить НОВІ (Н-ОВІ) речі. Ми вже казали, що корінь ОВА відноситься до всього небувалого, завершеного, початкового або круглого, яйцеподібного.
КОВАДЛО — від КОВАЛЯ.
КОЗАК (КАЗАК) — вільний, мандрівний лицар. Походить від слова КАЗКА, легенда. Людина з КАЗКИ, з пісенного краю, герой народних дум і казок.
КОЛЕСО, КОЛОДА, КОЛІЯ і т. д. — все це від КОЛА.
КОЛЯДА, КОЛЯДКИ — КО (К) ЛАДИ, ДО ЛАДИ, звертатися, співати для ЛАДИ, прославляти її (легендарна мати людей, пізніше ми згадаємо її). Згодом візантійство пристосувало сонячні звичаї для нового культу.
КОРИТО — певно, спочатку цей предмет домашнього начиння робили з КОРИ.
КОРІНЬ (в основі КР, КРИТИ), СКРИТИЙ, схований, невидимий).
КОРОБКА, КОРОБ — те саме: крити, заховати. КРШЛЯ (покрівля), КРОВ, КРАСТИ, КРІТ (під землею, невидимий) — походить від ПРИКРИТИЙ.
КРАСНИЙ, КРАСИВИЙ, КРАСА тощо — все це несе корінь РА: вогняний, чудовий, любий.
КРИНИЦЯ (КРИ, схована) — джерело з-під землі.
КУПАЛА — свято Сонячного культу в час літнього сонцестояння, коли РА наймогутніший. У цей час найбільшої напруги природних сил можна добути небувалі можливості (символ — квітка папороті), знайти, приворожити судженого (нареченого) тощо. У ніч на Купала також купалися, обмивалися, щоб змити з себе бруд життя, щоб стати ближче до РА, до єдності.
КУПАТИСЯ і КУПА, СПІЛЬНІСТЬ, як не дивно, теж звідси, бо очищення веде до близькості. КУПУВАТИ теж від слова КУПА.
КУРІНЬ — дуже давня конічна споруда, у центрі був огонь — РА, АР, УР: звідси — куритися, куриться дим, курний, закурений. КУРЕНІ також були у запорожців.
— Л —
ЛАДА — так пращури називали Матір усіх людей, Матір світу, саму суть життя; інші наймення цієї богині — ЖИВА, СЛАВА.
У Лади прохали напуття на всяку добру справу, на замирення, на сіяння і збирання врожаю, на будову нової хати, на дружбу і побратимство, на одруження. З нею закликали весну-красну, водили хоровод, проводжали літо.
Від Лади безліч похідних слів та понять. ЛАД, як порядок, гармонія, добрий стрій; ВЛАДА, як мудре керування; ЛАДНИЙ, як гарний, красивий; ЛАДНАТИ — жити в дружбі, готувати щось по дії; ЛАДКИ — забавка для дітей, коли плещуть у долоні; ЛАДЕН — готовий; ЛАДАН — приємна смола; ЛАДО — ласкаве ймення закоханих, котрі бачили одне в одному втілення самої Матері Лади; ЛАДУВАТИ — готуватися до походу, до дії тощо; БЕЗЛАДДЯ, НЕЛАДИ, і багато інших, показують, що погано там, звідки йде Мати Лада.