Але річ у тім, що Світло обіймає собою Всесвіт і діє як Цілість. І починає творити Життя вже всередині цього міхура. Це і є той акт, про який у Священному Писанні говориться: хай буде світло, хай буде Земля, хай буде тварина і, нарешті, — хай буде Людина, створена за образом і подобою Божою (тобто Цілості). Таким чином, всередині грандіозної космічної тюрми твориться Людина, для того, щоб Світло перетворилося на Думку.
Ви прослідкуйте цей ланцюжок. Світло не здатне вибратися з полону грандіозного пекла, але Думка може! Бо Думка уже перевершує швидкість Світла. Думка може мандрувати у Всесвіті на будь-якій відстані, вона може охопити собою безмежність, якщо, звісно, не займається побутовими справами. Наша думка, думка земних людей, навантажена міріадами дріб'язкових думок — побутових, життєвих, соціальних — і вже не здатна охоплювати Всесвіт. У цьому і трагедія і парадокс Людини, і конфлікт віків. Приходить Великий Вчитель, говорить: «Покайтеся! Зречіться справ дріб'язкових, бо ви — діти Бога! Ви створені для великої справи, для того, щоб визволитись із в'язниці. Ми робимо велику Божу справу. Бог нам велів розімкнути світову темницю, а це може зробити тільки Думка».
Сучасна наука підійшла до ідеї так званих тахіонів. Тахіони — елементарні частки, які розповсюджуються, летять із надсвітовою швидкістю: отже, тільки тахіони можуть подолати бар'єри Чорної діри, розімкнути колапс, вийти з пекла. Людина і є творець тахіонів. Наша Думка — потік таких тахіонів і основа сталкінгу, основа пошуку в Невідомому. Саме Людина є творець вогненосної, чистої динамічної ДУМКИ, на якій нічого не буде навантажено.
Згадайте: коли Юрій Гагарін облетів довкола Землі, хвиля радості, хвиля звільнення прокотилась над Землею. Було таке відчуття, що станеться щось дивовижне, всі люди відчули себе рідними небу, і Юрій став ніби взірцем цього прагнення до неба. Але поступово цю хвилю почали згортати і згортати, вступили в дію важелі економіки, політичних містифікацій. За основу вже бралися не концептуальні речі, а стара тенденція накривати все сірим покривалом… А зараз наша космонавтика розгромлена. Вона не здатна знову здійснити те, ради чого вона була сформована, ради чого працювали такі люди, як Кибальчич, Ціолковський, Кондратюк, Корольов.
Отже, ми можемо бачити, що темні сили намагаються знову закрити нас в інферно, щоб наша думка за допомогою бізнесу, комерції, примату матеріальних речей знову обернулася на землю! Щоб ми не дивилися в небо! А нам конче треба зуміти подолати цю тенденцію. І ось чому.
Наближається урочий час, і якщо ми до цього часу не вирішимо проблеми свободи, ми не зможемо уже вибратися. Космос звісно, все перепрацює. Будуть грандіозні цикли, будуть твориться нові планети, нові цивілізації. Але Людство, дітьми якого є ми, не буде вписане до Книги Життя, якщо воно не визволиться до певного вирішального часу.
Бо знову ж таки: що таке Людина? Це Світло, що вдяглося у плоть. Що таке Думка? Це алхімічна реакція Світла у сфері Життя: у нашому мозку, у серці, в нервах, у всьому єстві нашому відбувається грандіозна реакція вироблення Думки. Це єдине, заради чого живе Людина.
Можна виходити і треба виходити тільки з концепції вічності життя. Ми вічні, світло вічне, й оскільки ми — світло, ми в полоні. Чому нам тяжко на Землі, звідки наша туга? Якби ми були породженням тільки матеріальних стихій, ми себе відчували б нормально. Звідки наше прагнення в небо, у безкінечність, у неймовірні світи? Тому що ми неймовірні, ми — діти Тайни! Тільки забули, звідки ми прилетіли і для чого ми тут!
Постійно ототожнюйте себе зі Світлом. Зараз буде сходити весняне сонце, почнеться цикл Овна. Виходьте до світанку десь на кручу, дивіться на молоде сонце, на нього можна дивитися простим оком 20–30 хвилин. Обмінюйтеся з ним огненною кров'ю. Це Сур'я-Йога. Вона проста. Приймаючи в сонячне сплетіння ранковий сонячний промінь, посилайте його в руки, в ноги, в серце. Ви побачите, як це буде вас оновлювати, ви відчуєте, що ви воістину — дитина Сонця, дитина Променя, і не лише видимого, а й невидимого, Божого променя.
Отже, завершуючи свій вступний монолог, я кажу вам, що головне — формувати думку. Вона має бути, як меч; це і є той меч огненний, про який говориться в «Апокаліпсисі». Тим більше, ви пам'ятаєте, він виходить із вуст, тобто це і є Логос. А тепер перейдемо до діалогу…