Запитання
Що означає традиція, що жінки мусять до храму входити покритою головою?
О. Б.:
Це йде від консерватизму тих людей, які формували християнську церкву.
Перечитайте ще раз першоджерело. Христос ніде нічого подібного не говорив. Оця жорстокість, цей патріархальний підхід беруть початок, очевидно, ще від кінця матріархату. Коли матріархат закінчився і вступив у дію патріархат, жінку зненавиділи, тому що вона тисячі років була володаркою в сім'ї. І чоловіки почали мстити. До того жінка була жрицею. Вона розводила вогонь, оберігала його, вона годувала дітей, виховувала їх, учила мови і правил поведінки. До того ж, жінка значно відкритіша для неба, ніж чоловік. Жінка наділена психоенергетикою не тільки для себе, а й для своєї майбутньої дитини. Жінка легше вхоплює суть містичних проблем. І майбутня епоха, яка так і називається Епохою Матері Світу, підтвердить це. Мужчина не зможе визволитися з інферно без жінки! Тільки тоді, коли кожна Людина — і жінка, і чоловік — синтезує в собі обидва начала, тільки тоді буде можливість прорватися за межі колапсу.
У вченні дона Хуана говориться про принцип нагваля — Людини з подвійною структурою. Нагваль — це людина, що об'єднала в собі Чоловіка і Жінку, завершила свій земний шлях і вже готова до відльоту. Кожен з нас може це зробити. Як сформувати в собі і те, і друге начала? Якщо ти чоловік, усвідом, що ти й жінка; якщо ж ти зневажливо ставишся до жінки, то вже не можеш бути нагвалем. Якщо жінка зневажливо ставиться до чоловіка, вона теж не може бути нагвалем. Оця наша вічна роздвоєність і залишає нас у земному пеклі!
Запитання:
У книгах Кастанеди говориться, що народження дітей утворює діри в «світінні» батьків, і вони стають неповними, а діти забирають вістря духу. Можливо, в цьому сенс того, що апостол Павло і багато інших подвижників радили по можливості утримуватися від шлюбу?
О. Б.:
Безумовно. Але річ ось у чому: дон Хуан говорив про це, маючи на увазі конкретних людей. От конкретна людина, Карлос, бере на себе повноваження прориву. Тоді він не повинен залишати на Землі своїх кармінних дітей, бо це не дасть можливості йому зробити цей прорив: почуття жалю, почуття обов'язку будуть затримувати його. З цієї точки зору і апостоли радили утримуватися від шлюбу.
Але ми підходимо до цього з іншого боку. Ми говоримо не про визволення окремих людей. Зрештою, якщо в когось із вас дітей немає, і ми готові рвонуть «туди», то що ж решта? А ваші діди, які лежать в могилах, а пращури? Це ж дезертирство. Наше завдання — визволити всю планету, і не тільки нинішніх людей, а й тих, що жили раніше, і тих, що житимуть після нас. Недарма ж Шевченко писав: «І мертвим, і живим, і ненародженим моє дружнє послання». Ось де справжній Син Божий. Він бачив народ як єдине ціле — і в минулому, і в сучасному, і в майбутньому.
Дон Хуан правильно говорить, що діти забирають від нас нашу енергетику і наше вістря духа, і в цьому — краса. Якщо ми не зуміли здійснити прорив, то передаємо цю естафету дітям, у нас іншого шляху просто немає…
А зараз я запрошую до пісні кобзаря.
Співає Василь Литвин:
О. Б.:
Дорогі друзі! Людина володіє такою силою, що її не поглине жоден колапс, якщо людина вирішує стати на шлях Свободи. І наше покоління має сформувати перший Ключ. Але після себе ми маємо залишити естафету і передати стрілу духу пошуку дітям.
Головне — зберігайте оптимізм, що б не трапилося з нами, з Землею, з Людством, зберігайте велику віру в безсмертя душі, духу, серця! Якщо ви будете зберігати таку віру, то здійсняться найсокровенніші наші мрії, тоді і Великому Вчителю і Його помічникам під силу буде нам допомогти…
Зустріч десята
Співає Василь Литвин: