Вподобань 1400
Переглянути всі коментарі (302)
amoromality Зефір
«Дорогий Сонь! Врешті-решт усе, що робиться, робиться просто й легко. Якби людина жила тільки тим, що робиться, то життя кожного було б простим і легким. Складним життя стає винятково через складні роздуми: як буде, як складеться?»
Хлопчик попросив діда дозволу повести Альфу, і вона потягнула його повз кінотеатр «Перемога», в буфеті якого продавали найсмачніші пеньки, а ще — ті інші тістечка, прикрашені рожевими кремовими трояндами з ядучо-зеленими листками. Хлопчик тонким голосом кликав собаку, намагаючись впоратись із силою тварини. Петля ремінця боляче врізалась у тонке зап’ястя. Альфа, очманіла від щастя, лише прилітала назад, облизувала щоку язиком і знову неслась уперед, рвучи повідець, мало не збиваючи з ніг перехожих. Вони проминали міцні сталінки з широкими вікнами, з елементами архітектурної оздоби, погріб «Головвино», де на стінах, як розповідав дідусь, були голови гіпсових левів, із чиїх пащ стирчали крани. Альфа звернула з проспекту Лєніна на вулицю Радянську, мало не відриваючи хлопчикові рук, і неслася вперед, мотиляючи хвостом. Дід, хекаючи і трусячись усім тілом від перенапруження, зумів наздогнати їх уже перед самим Клубом металургів, який стояв, ніби розкинувши крила.
Альфа зупинилась як укопана і, підібгавши хвоста, поплелась до господаря. Той напустився на неї з гнівом, зриваючись на кашель і спазматичні хрипи в грудях. Хлопчик ніяк не міг віддихатись. Він долав спокусу, щоб не запустити долоню в жорстку Альфину шерсть на карку. Йому було страшенно шкода собаку: вона лягла, покірно поклала голову на перехрещені лапи і винувато й благально дивилась на діда знизу вгору.
Ця сцена чомусь нагадала хлопчикові про те, як напередодні дід вичитував батька, докоряв йому в слабкодухості. Батько сидів на дивані, обхопивши руками голову: ніяк не міг повернутися до себе після загибелі робітника. Дід стояв над ним — такий згорблений, висохлий, у майці, яка відкривала запалу й сиву грудну клітку, — і монотонним голосом повторював у коло те саме: що батько не має права так розкисати, що він повинен слугувати прикладом для людей, якими керує. Що він чоловік і тому повинен бути сильним. Що вибору він не має. Що він мусить захищати підлеглих супроти їхніх власних страхів. Що кожен із нас, зрештою, розчиняється безслідно у розжареному горнилі часу, тож у вчорашньому нещасному випадку немає нічого виняткового.
Дід казав, що в часи його роботи такі речі траплялися теж нерідко, але він ніколи не дозволяв собі впадати у відчай.
Тут з кухні прибігла мама, яка зазвичай ніколи не втручалась у розмови діда й батька. Але цього разу вона була розпашіла, червона, її обличчя здавалось запухлим. Вона закричала, що дідові варто було б уже замовкнути. Тому що саме через нього всі вони назавжди приречені жити в цьому місті, де у людей з дитинства чорніють легені від отрути в повітрі, і що через його давні гріхи їм ніколи так і не дозволять переїхати ні до Києва, ні до Москви.
Дід зиркнув на неї зневажливо, так і не втративши самовладання. — Ти взагалі б мовчала, — сказав він їй зовсім неголосно, — тому що якби я сюди не переїхав у п’ятдесят шостому, ти зараз у кращому разі цілоденно їздила б у крані над розплавленою сталлю і жила б у тісній квартирці на дев’ятому поверсі з видом на цехи.
У цей час хлопчик борюкався з собакою, катулявся із нею по килиму взад і вперед. Вдаряючись спиною об сервант, він викликав бриніння келихів. Альфа гарчала, ніжно покусуючи хлопчика за плечі, руки і щоки.
amoromality
Пороскотень, Ближні Сади
фото: слід від зубів
Вподобань 5777
Переглянути всі коментарі (317)
amoromality Все, як раніше
Богдан так жодного разу і не сказав Романі, що коли заплющує очі і зариває розчепірену долоню в її волосся, це нагадує йому дотик до собачої голови. Рука пам’ятає собачі боки, ребра, масивні лапи з жорсткими подушечками. Запах шерсти, водночас неприємний і п’янкий. Твердий хрящ носа і шовковисту шерсть на ньому. Ніжні дотики гарячого язика. Сморід слини.
Цілуючи Романині лопатки, Богдан іноді завмирав, а тоді повільно проводив язиком знизу вгору, щоб було шершавіше.
amoromality
Пороскотень, Ближні Сади
фото: слід від яскраво-червоної помади на шрамах за міліметр до його яремної вени, велика міцна чоловіча шия
Вподобань 2319
Переглянути всі коментарі (34)
amoromality Зализування ран