Питання: Про що ви розмовляли у вас удома з паном Незабудком і паном Айвазовські?
Відповідь: Про містера Гомосапієнса не розмовляли.
Питання: Коли, де і за яких обставин ви востаннє бачили зниклого громадянина Голландії містера Арнольда Гомосапієнса?
Відповідь: У ресторані «Інтерекстрім» 8 березня, о 23.30, саме тоді я сів у таксі й поїхав звідти. Але решта працівників залишилися.
Питання: Хто саме залишився?
Відповідь: У вас є списки запрошених, прошу справдити.
Питання: Чи пам’ятаєте ви тости, які виголошував за столом містер Гомосапієнс перед тим, як ви пішли, і чи не відбувалося чогось особливого під час святкування?
Відповідь: Він виголосив тост «За комерцію і процвітання», потім тост «За нові напрямки розвитку, забудьмо старе». Нічого особливого не відбувалося.
Питання: Чи випили ви за ці тости?
Відповідь: Ні. Я не зобов’язаний.
Питання: А хто ще не випив?
Відповідь: Я не зобов’язаний стежити за процесом напивання своїх співробітників.
Питання: Куди ви поїхали з «Інтерекстріму»?
Відповідь: Це моя особиста справа, чому я повинен про це звітувати?
Питання: Тому що це допит. То все ж таки куди?
Відповідь: А які у вас підстави мене підозрювати?
Питання: Тут я питаю, а ви відповідаєте, прошу не забувати.
Відповідь: Я поїхав до пана Фіалка.
Питання: Як ви ставилися до містера Гомосапієнса?
Відповідь: Я не вважав за доцільне якось до нього ставитися, він приїхав учити наших менеджерів продавати газету, при чім тут я? Я не торговий агент.
Питання: Отже, ви недолюблювали містера Гомосапієнса?
Відповідь: Якщо я не спілкуюся з кіоскерами, які продають нашу газету, це не означає, що я їх недолюблюю, просто у нас різні пріоритети.
Питання: Ви були проти тих змін, які намагався запровадити в газеті містер Гомосапієнс?
Відповідь: Не так просто все змінити тільки тому, що хтось раптом приїхав з-за кордону і вважає себе мудрішим за інших.
Питання: Про що ви розмовляли у вас удома з паном Незабудком і паном Айвазовські?
Відповідь: Це несуттєво.
Питання: Чи розмовляли ви про містера Гомосапієнса?
Відповідь: Так, але не викрадали його.
Питання: Коли, де і за яких обставин ви востаннє бачили зниклого громадянина Голландії містера Арнольда Гомосапієнса?
Відповідь: У тій халабуді за містом, «Інтерсрім» якийсь там, обмивали 500-й номер.
Питання: Як поводився містер Гомосапієнс?
Відповідь: Не помню, п’яний був.
Питання: Чи можете ви пригадати, хто саме і під які тости містера Гомосапієнса не випив чарки?
Відповідь: Не знаю, сам не пив.
Питання: Чому?
Відповідь: Якщо я хороший редактор тут, у Тигирині, це не означає, що я знаюся на комунальній політиці Амстердама.
Питання: Це означає, що ви недолюблювали містера Гомосапієнса?
Відповідь: Це означає, що я не в усьому з ним погоджувався. А долюблювати його в мої обов’язки не входить.
Питання: Чи розмовляли ви у пана Фіалка про містера Гомосапієнса?
Відповідь: Ні.
1. Фіалко, Незабудко і Айвазовські приховують, про що саме розмовляли, поїхавши з «Інтерекстріму».
2. Із результатів допитів усіх решта присутніх випливає, що до ранку в «Інтерекстрімі» залишився тільки сам містер Гомосапієнс, кілька працівниць рекламного відділу та Сніжана Терпужко, усі решта поїхали раніше.
3. Доброзичливо про жертву відгукуються тільки працівники рекламного відділу, Сніжана Терпужко і Горислава Галичанко, усі решта його недолюблювали.
4. Під час допиту підозрюваний Незабудко Ю.Й. попросив листок паперу, на якому написав: «Все, що серцем не обнять, заміняє слово „блядь“».
Щоденники української журналістки-1