Свідок запевняє, що під покровом ночі він потай провів її до підвалу Університету й серед мерців наказав їй роздягтися й лягти на холодний мармуровий стіл. Свідок заявляє, що він, наказавши їй розтулити ноги, впустив їй у статеві органи демона. Свідок заявляє, що у розпал насолоди та екстазу, яким вона не могла опиратися, бо демон, що вселився в неї, завдавав їй незбагненної насолоди, якої вона раніше не пізнавала, анатом наказав пекельній істоті закохати у себе душу свідка й змусити її тіло палати, як ватра під великим чавуном. Свідок заявляє, що закохалася у несамовитого демона та його господаря, котрий, ожививши, скеровував його пальцем. Свідок заявляє, що відтоді вона не зазнавала задоволення від члена свого чоловіка, позаяк її тіло лишилось у полоні несамовитого демона.
Ми з вами стали свідками повернення диявола на землю. Докази того помітні повсюдно. Куди не кинь оком, всюди його мерзенні діяння. Справджується пророцтво Святого Іоанна, котрий бачив у видінні янгола, що скував демона в кайдани й вирік йому тисячолітнє ув’язнення у безодні. Сьогодні, тисячу років по тому, диявол повернувся на землю. Він поміж нас. Роззирніться! Роззирніться навсібіч! Сьогодні викопують з землі античних богів. Невже замість Діви Марії запанує Венера? Невже ми почнемо поклонятися Вакху, віддавши землі Іоанна Хрестителя? Варто лишень глянути на церкви: повсюдно бачимо язичницьких богів! І тепер я питаю вас: що сподіватися від людей, коли Божий храм обернули на лігво диявола? Прислухайтесь, про що розмовляють на майданах та ринках, а тоді поясніть мені, чим різняться від балачок простолюдинів твори сучасних «письменників», які нехтують латиною та грецькою. Глум, легковажність, грубощі, блазнювання й різноманітні сороміцькі речі, — ось що сьогодні зветься літературою. Пильнуйте! Диявол поміж нас! Настала година: син постане проти батька, учень — проти вчителя. Ви лишень погляньте на зграю мерзенних анатомів з Університету, в якому мені довірено бути деканом: дійшло до того, що вони відмовляються дослухатися до повчань старших. Нас не слухають з належною шаною і навіть безсоромно з нас глузують. Як легковажно й байдуже вони ведуть мову про Бога, наче йдеться про вирощування овочів! Сьогодні люди називаються атеїстами так само легко, як виказують власні гастрономічні смаки. Я кажу вам: стережіться! Диявол звільнивсь із полону й тепер поміж нас.
Сьогодні диявол зодягнений у тогу науки. Сьогодні неправдиві пророки називаються художниками та вченими. Невже ми будемо спокійно чекати на день, коли новітні художники, скульптори й анатоми створять з шляхетного мармуру не Господа нашого Ісуса Хреста, а Люцифера?
Ми, християни, сьогодні маємо відмежувати Істину від фарсу.
Матео Колон завинив у клятвовідступництві, бо зламав присягу, яку давав. Нагадаю вам обітниці, які він заприсягнувся дотримувати того дня, коли йому було присвоєно звання лікаря.
«Присягаю Богом, якого беру за свідка, у міру сил та розуміння йти по п’ятах пращурів моїх, шанобливо вивчати лікарське мистецтво, присвячуючи йому свій час і дбаючи про його потреби; вважати його служителів за братів і, при потребі, навчати їх цьому мистецтву без усілякої платні та укладання контракту; давати приписи, усні настанови та інші уроки власним дітям, дітям мого вчителя й тим учням, котрі підписалися під зобов’язанням й присягнули виконувати лікарський закон, і нікому більше. Присягаюсь користуватися дієтою для допомоги хворому відповідно до моїх можливостей та розуміння; присягаюсь не чинити хворому шкоди та кривди. Не давати нікому, навіть коли попросить, смертельних ліків і не навіювати нікому таких думок. Жити та послуговуватися своєю справою у чистоті й святості. Хай у який дім увійду, допомагати хворому, не завдаючи смертельної шкоди й не вводячи в спокусу, надто втримуватися від статевих зносин з хворими — чоловіками чи жінками, рабами чи вільними. Те, що я побачу або почую під час лікування чи у будь-який інший час про життя хворого, про що не мусить знати решта, зобов’язуюсь зберегти у таємниці. Отже, якщо я не зламаю цієї присяги й дотримаю її, то прославлюся між людей, а як зламаю та не дотримаю — навпаки». Я звинувачую Матео Колона у тому, що він зламав присягу, адже не дотримав жодної обіцянки, збезчестивши й очорнивши фах, який обрав.